Заплямований позитив

* Заборгованість підприємств теплоенергетики та облгазів перед НАК «Нафтогаз України», за словами Юлії Тимошенко, сягнула 10,7 мільярда гривень — про бородату новину.

* Верховна Рада подолала вето Президента на антикризовий закон в АПК — про калорійну новину.

І втіха відверта від лиха

Експорт товарів у лютому прискорився проти січня на 2,2 відсотка (до 2,5 мільярда доларів США), а імпорт уповільнився на 20 відсотків (до 2,8 мільярда доларів США). Це перша позитивна новина для валютного ринку. Відновлення позитивного сальдо зовнішньої торгівлі важить не менше, ніж лист керівників держави до МВФ. І те й інше обіцяє збільшити обсяги валютної виручки на міжбанківський ринок, а, отже, сприяє зміцненню курсу гривні. В першій половині тижня вона міцніла і на інших позитивах. Президент країни Віктор Ющенко повідомив, що перегляд бюджету доцільний у квітні—травні, після оцінки роботи в першому кварталі. Він додав, що досягнуто порозуміння стосовно його дефіциту в межах 3,1 відсотка від рівня ВВП.

Поточна ситуація з виконанням держбюджету радує — в лютому перевиконали свої завдання і митники, й податківці. Голова податкового відомства Сергій Буряк повідомив, що загальні збори сягнули 7,808 мільярда гривень, або на 197 мільйонів гривень більше, ніж планувалося. Ця статистика і власні надходження дали підстави керівникам Пенсійного фонду гарантувати своїм підопічним своєчасні виплати в березні. Але експертні застереження свідчать, що девальваційні очікування бізнес турбують найбільше. В цьому сенсі цікаве дослідження відомої компанії «Ernst & Young». Відповідаючи на запитання, які інші аспекти бізнесу погіршуються, 79 відсотків опитаних компаній вказали на зменшення доступу до позичкових коштів і капіталу, 70 відсотків — на слабкі можливості інвестування у капітальні програми, 69 відсотків — на послаблення касової позиції. Інакше кажучи, всі аспекти стосуються тих чи тих фінансових проблем, які на сьогодні є головним каменем спотикання в економічному розвитку. А, отже, податкові здобутки в січні—лютому можуть обернутися бюджетними касовими розривами в березні—квітні. З минулої осені так і не вироблено надійного захисту від валютних спекуляцій на міжбанківському ринку, так і не віднайдено надійного джерела для міжнародних розрахунків за природний газ.

Усе порахують в Ощадбанку

Це фактично підтвердив заступник голови правління НАК «Нафтогаз України» Володимир Триколіч. За його словами: рівень розрахунків за спожитий природний газ у січні—лютому становив 5—7 відсотків. Йому в унісон дивувалися за святковими столами господарі приватних садиб під Києвом: чому за однакового рівня споживання з них беруть за газ більше, ніж з сусіда потойбіч вулиці?

Фактично уряд дотепер не мав контролю за ритмічністю розрахунків між споживачами електроенергії і природного газу з підприємствами теплокомуненерго (ТКЕ). Мало того, здається, що уряд усувався від такого контролю, санкціонуючи встановлення цін на природний газ заднім числом, перекладаючи турботи про погашення різниці у вартості імпортованого й реалізованого населенню газу на плечі НАКу, консервуючи недолугу систему пільг на житлово-комунальні послуги, які МВФ радить перекроїти. Як наслідок, розмір платні, а відтак і боргів за спожитий газ, тільки умовно залежить від наявності вимірювальних пристроїв, а реально — від можливості покрити ту чи іншу пільгу за рахунок бюджету.

Борги теплокомуненерго перед НАК «Нафтогаз України», щойно з’явилися проблеми з ліквідністю в банківській системі, почали зростати лавиноподібно. Ще якийсь тиждень тому вони коливалися в межах чотирьох з гаком мільярдів гривень, а вже сьогодні — п’яти з гаком. Поза тим до 7 числа кожного місяця НАК має закривати баланс розрахунків з російським «Газпромом», інакше — стовідсоткова передоплата і штрафні санкції. Чи не дивно, що така багатовитратна і згубна схема дотепер задовольняла усіх? І це при тому, що на оптовому ринку електроенергії безвідмовно діє інша схема, що забезпечує усі рівні розрахунків майже на 100 відсотків. Схоже, уряд нарешті міняє правила гри за аналогією з тими, що діють на енергоринку, про що свідчить його домовленість з НАК перевести всі розрахунки між споживачами електроенергії і ТКЕ в Ощадбанк. Усі підприємства ТКЕ, ТЕС і ТЕЦ будуть одержувати платежі від споживачів на рахунки цієї установи, а розподілятиме їх Нацкомісія з регулювання електроенергетики (звісно, спочатку — за боргами перед НАК «Нафтогаз України»). Але як відомо, через небажання «світити» платежі від населення підприємства неохоче відкривають розподільчі рахунки в Ощадбанку. Поза тим про кошти для розрахунків з «Газпромом» за спожитий газ у лютому подбали своєчасно. Тож загострення взаємовідносин між «Газпромом» і НАКом напередодні Міжнародного жіночого не сталося. Хоча й цей позитив заплямували. Інакше не розцінити атаку бійців Служби безпеки на архіви НАК «Нафтогаз України». Компромату не знайшли, але на себе його навісили. Важко ошелешити МВФ, але СБУ з цим упоралося.

Зі свого боку НКРЕ вчергове ошелешило крупних побутових споживачів під Києвом наміром підвищити для них і тарифи на електроенергію утричі — до 76 копійок за кВт-годину (з ПДВ). Треба ж якось скорочувати бюджетні дотації і борги тепловиків!

Про доходні статті

І нарешті про подолане парламентом президентське вето на антикризовий закон в АПК на тлі подорожчання імпорту через набрання чинності ставок 13-відсоткового мита. Нагадаю, ми передбачали це в попередньому «Балансі...». Я не випадково називаю це калорійною новиною, оскільки цей законодавчий акт відновлює схему зі сплати ПДВ за реалізовану м’ясну та молочну продукцію переробними підприємствами. Як відомо, сума податку спрямовується на дотації сільгоспвиробникам, яких вони дуже потребують. На думку експертів, ця схема найбільш повно відповідала запитам молочників і захищала їх від гіпотетичного банкрутства. Ще б пак, з огляду на те, що сьогодні у приватному секторі виробляється до 80 відсотків молока, це стосується мільйонів аграріїв. Скасування пільги з ПДВ, як багато хто вважає, спричинило б скорочення усіх видів молочних продуктів удвічі-тричі, а також розчавило б експортний потенціал молочних підприємств.

Про користь від експорту зерна за сприятливої кон’юнктури годі й говорити. Це, знову ж таки, валютна виручка для зміцнення курсу гривні, і для розвитку АПК у кризовий період.