Донецькі актори добровільно відмовляються від частини зарплати заради економних лампочок
Господарську діяльність закладів культури та їхні плани на 2009 рік вивчала робоча група, створена з депутатів облради. Потреба в такому аналізі постала, коли приймали обласний бюджет. Була спокуса заощадити, але витрати на культуру депутати вирішили не скорочувати. Втім, голова облради Анатолій Близнюк запропонував створити робочу групу, щоб придивитися, як організовано роботу в мистецьких закладах, що належать до обласної комунальної власності.
Писарєв отримує, як учорашній студент
Від діячів культури депутати почули про застарілі проблеми. Приміром, про відсутність нормального приміщення для Донецького обласного художнього музею. Він міститься у звичайному житловому будинку, що потерпає від комунальних аварій. Потребує нового сховища обласна наукова бібліотека імені Крупської. А заслужений академічний ансамбль пісні і танцю
«Донбас» узагалі не має стаціонарного майданчика. Тож виступи цього уславленого колективу можна частіше побачити за кордоном, ніж тут. У обласного російського драматичного театру (Маріуполь) та обласного ТЮГу (Макіївка) нема транспорту, нема чим їздити на гастролі.Більшість грошей, виділених на культуру, витрачають на зарплату колективам та комунальні послуги. При цьому рівень доходів працівників культури, за прогнозами, зросте до кінця року не дуже: від трьох до десяти відсотків. Чимало колективів не можуть робити стимулюючі виплати (на оздоровлення, за вислугу років тощо), а отже, рівень соціального захисту служителів муз залишається низьким. Найкраще заробляють в академічних закладах, найменше — бібліотекарі та співробітники обласного методичного центру культури.
Голова постійної комісії облради з питань культури, духовності і підтримки засобів інформації Марко Бровун вважає, що в оплаті працівників культури має бути диференціація:
«Потрібна контрактна система. Так працює вся Європа. Ну не може Писарєв (народний артист України, художній керівник Донецького академічного театру опери та балету — Авт.) одержувати такі гроші, як учорашній студент!»«
Чому співають італійською?»Депутати з робочої групи запропонували кілька антикризових заходів. Приміром, забезпечити театри в Маріуполі та Макіївці транспортом для виїздів по області. Була й рекомендація об’єднати два музучилища — в Дзержинську та Артемівську, бо в першому із них студентів менше, ніж викладачів. Робоча група звернула увагу, що в переліку платних послуг навчальних закладів культури немає продажу квитків або програм — а це могло б приносити гроші. До того ж Міносвіти заборонило навчання в таких закладах іноземних студентів (кожен з них сплачував училищу суму, еквівалентну 1,5 тисячі доларів на рік). Для двох музеїв — художнього та краєзнавчого — потрібна ефективна рекламна кампанія: можливо, варто включити ці заклади в туристичні програми.
Про будівництво нового приміщення для художнього музею, звісно, доведеться забути на кілька років. Депутати запропонували варіант-мінімум: прибудову у дворі музею для зберігання експонатів. Після того, як галерея отримає нову будівлю, це сховище зможе використовувати обласна бібліотека. Робоча група закликала творчі колективи буквально нести мистецтво в народ: продаючи свої вироби, вистави, концерти, програми тощо. Один депутат зауважив: мовляв, в оперному театрі — низька заповнюваність зали, тому що всі опери йдуть італійською мовою.
«А в нас є чудові російські та українські опери», — додав він. «Ніхто не буде втручатися в творчі плани художніх колективів, — запевнив М. Бровун. — Ми нікому не нав’язуємо свою точку зору. Водночас вважаю, що кожен художній керівник має враховувати те, що диктує ринок, на що є попит у споживача».Критикували колишнього директора ТЮГу: після ремонту зали встановлені надто високі крісла, не пристосовані для дітей. А температура в приміщенні з осені до весни — не вища 16 градусів. Це навряд чи сприяє активним
«культпоходам». Новому керівникові театру належить зробити чимало, щоб повернути до зали юного глядача. «У ТЮГу — великий відсоток творчих працівників пенсійного та передпенсійного віку, — зазначив Марко Бровун. — Це суперечить специфіці театру. Там актори повинні відпрацювати п’ять — шість років і потім перейти до дорослого театру. Складно говорити з дітьми зрозумілою мовою, коли зайчиків, кицьок, метеликів і собачок грають не зовсім молоді актори».За словами голови комісії облради, вже окреслено резерви економії. Робоча група
«знайшла» майже два мільйони гривень — ці заощаджені гроші спрямують на поліпшення становища закладів. Один із найуспішніших обласних театрів — Донецький академічний український муздрамтеатр — має чималий досвід залучення глядача: торік доходи тут становили 2,8 мільйона гривень, майже стільки, як у інших трьох обласних театрах разом. Нещодавно колектив муздрами проголосував за те, щоб перейти на неповний робочий день. «Економія становитиме 700—800 тисяч гривень, — каже директор і художній керівник театру Марко Бровун. — Ми просили облраду не забирати у нас ці гроші, а повернути через програму енергозбереження. Тоді ми закупили б енергоощадні лампочки для всього театру. А на заощаджену на освітленні суму змогли б придбати сучасну систему опалення».Пам’ятаєте знамениту пропозицію Райкіна — прив’язати до ноги балерини динамо-машину, нехай вона струм дає у недорозвинені райони? Десь у такому напрямі сьогодні спрямована фантазія керівників мистецьких колективів: як перетворити енергію творчості на конкретні кіловати та гігакалорії?
