Понад двісті сортів фіалок квітне у ці дні в будинку Любові Лєрман з райцентру Немирів на Вінниччині. Ці ніжні квіти вилікували господарку від депресії, але самі не витримують розлуки. Є у квітникарки-любительки навіть такі квіти, що розцвітають під... снігом.

П’ятнадцять років тому Любов Миколаївна гостювала у Львові у доньки-студентки. У магазині квітів звернула увагу на чарівні фіалки. Напис свідчив, що це сентполії голландської селекції. Така наукова назва цих ніжних і дуже вибагливих кімнатних рослин. «Квіти так полонили моє серце, що я не втрималася і на всі гроші, які залишалися в кишені, накупила голландських фіалок, — усміхається співрозмовниця. — Повернулася додому, а як доглядати за ними, достеменно не знала. Не могли нічим зарадити також і сусіди. У нашому містечку на той час не бачили таких квітів. Пропали тоді мої фіалоньки. Усі до останньої».

В її саду і на городі з весни до осені буяють квіти. Уявіть собі двісті сортів хризантем! Стільки само — ірисів, а ще — троянди, лілеї, піонії, чорнобривці... «Ну, не можу я без них», — каже Любов Миколаївна. — Всі про це знають». Такого розкішного квітника, як у Любові Лєрман, у Немирові немає більше ні в кого. Мабуть, не тільки в Немирові. Незважаючи на таку розкіш, їй все одно хотілося мати ще й милі оку і серцю фіалки. З виходом на пенсію Любов Миколаївна стала почуватися відірваною від виру життя. Доньки роз’їхалися, чоловік на роботі... Депресія гнітила. Бувало, до сліз доходило від тривог і печалі. Тоді вона вдруге принесла додому тих голландських фіалок.

— Це таке диво, з яким не зрівняються ні горді троянди, ні розкішні піонії, — захоплено розповідає пані Люба і проводить до однієї з кімнат, де від підлоги і до самої стелі на стелажах розмістила свої улюблені квіти.

— Спочатку я рахувала і записувала нові сорти, — каже квітникарка, — але потім збилася з рахунку, та й, зізнаюся, ніколи вести цю бухгалтерію. Але точно знаю: фіалок у мене не менш як двісті сортів. Тут, ніби в оранжереї, встановлені люмінесцентні лампи. «Фіалки люблять яскраве, але не пряме світло. Лампи розсіюють його. Рослини бояться протягів. Тому всі стелажі ми встановили під стінами».

На перший погляд, всі фіалки схожі між собою. Насправді ж мають дуже багато відмінностей. Наприклад, листочки в одних зірчасті, в інших нагадують троянду чи орхідею. І розміри у них різні. Любов Миколаївна може дуже багато розповідати про своїх рятівників. Стежить за новинками селекції фіалок. Каже, що селекціонери працюють над виведенням сортів з особливо великими квітами і ніжним ароматом. До неї йдуть за порадами ті, хто теж долучився до прекрасного. Дуже багато фіалок дарує знайомим. Каже, вони мають лікувальні властивості. Жінка на собі в цьому переконалася. Забула про набридливу депресію.

— Фіалки дуже чутливі квіти, — каже Любов Миколаївна. — Вони відчувають нас. Це правда. Коли я залишаю їх на деякий час під час поїздки до дітей, частина з них обов’язково гине, у деяких в’януть листочки. Хоча за час моєї відсутності доглядають за ними так само, як і я. Фіалки, як і люди, важко переносять розлуку.

На прощання Любов Лєрман показала ще одне диво. Розгорнула під вікном будинку сніг, а під ним постали перед очима ніжно-кремові пелюстки морозника.

Наша довідка

Морозник або Христова троянда розквітає під... снігом. Досить зняти білу ковдру, щоб побачити пелюстки. Вони квітнуть від Різдва до самої весни. У саду Любові Лєрман прижилися три види цієї зимової квітки — білого, червоного та синього кольорів. Перед тим, як занести до кімнати, квіти на деякий час ставлять у воду і залишають на вулиці. Інакше загинуть від перепаду температур. Офіційна медицина застерігає: морозник отруйний. Проте милуватися ним не шкідливо.

«Не знаю, чи є ще у кого в нашому регіоні така квітка, — каже співрозмовниця. — Вона прижилася у мене декілька років тому. Квітне від Різдва до самої весни».

Вінницька область.