Що б ви зробили, коли б одного ранку раптом дізналися, що виборна посада, на якій ви перебуваєте, зайнята іншою людиною?! Приблизно в такій ситуації опинилася нещодавно голова федерації профспілок Кіровоградської області Олександра Залевська.

Випадково жінка дізналася, що вона нібито вже й не легітимно обраний голова, а керівником федерації обрано невідомо на якій конференції... зовсім іншу людину. Далі — більше! Аналогічні рішення прийнято й щодо 10 членських профспілкових організацій.

До речі, про війну проти легітимних профорганізацій і спроби їх рейдерських захоплень, які минулої осені по всій Україні провалилися, ми вже розповідали («Голос України» за 19.11.08 р., «Рейдерські набіги на будинки обласних профспілок зупинили «беркутівці»).

Тепер, гадаю, тактику змінено. І в цьому разі опонентам не підходить прозорість, з якою працюють чинні профспілки. Адже треба попередньо оприлюднити оголошення про намір провести звітно-виборну конференцію, запросити на неї делегатів, надати відповідні протоколи... Для суду, виявляється, усього цього не потрібно? Чи відступають вони від процедурних норм, втручаючись у статутну діяльність чинних профспілок, можна тільки здогадуватися.

А першою ластівкою у боротьбі за зміну профспілкової влади в області було рішення Олександрійського міськрайсуду, яке свідчило, що терком профспілки працівників вугільної промисловості очолює замість легітимно обраного, знаного і авторитетного у колах вугільників Михайла Орла невідома Б., котру теж обрала невідомо яка конференція. Тоді в справу активно втрутився головний спеціаліст із питань правової роботи федерації профспілок України Володимир Пророк і підготував апеляцію. Судді апеляційного суду компетентно й неупереджено розглянули справу та скасували рішення суду першої інстанції. Після цього опоненти нинішнього профспілкового керівництва почали діяти хитріше. Рішення судів посипалися, як з рогу достатку, не залишаючи часу на подання апеляцій. А на п’яти вже наступали інші позовні заяви — про витребування майна з «чужого незаконного володіння». Це, поки що, — печатки, статути, свідоцтва про реєстрацію. Знову ж таки, керівники профспілкових об’єднань дізнаються про все останніми і випадково.

Третього лютого у Ленінському суді Кіровограда мали слухатися одночасно близько 10 справ із однаковим формулюванням: про витребування майна з чужого незаконного володіння. Засідання не відбулися. Суддя, який мав вести засідання, пішов у відпустку. А крім того, як повідомили у федерації профспілок області, він узяв самовідвід. Прагнення будь-що захопити профспілки України навряд чи свідчить про добрі наміри. А тут ще федерація профспілок категорично виступила проти підвищення тарифів на проїзд, квартплату...

Кіровоград.