Знання — це мудрість поколінь, що передаються прийдешнім

Давно відомо: студент не корчага, яку треба наповнити, а факел, що потрібно запалити. Від них передусім вимагають знань, ерудиції, фаховості. Адже, як стверджував відомий політичний діяч Оноре Мірабо, «лише розум може створювати обов’язкові і міцні закони». А тому в Київському університеті права з дня його заснування розроблена і реалізується нова модель виховання майбутніх фахівців у галузі юриспруденції. Викладачі вузу прагнуть поєднати фундаментальні теоретичні дослідження в галузі права та вищої юридичної освіти. Послідовне втілення цієї концепції зумовило впровадження в університеті інноваційної моделі навчання — майстер-класів у галузі правознавства. Їх читають провідні вчені та політики країни для студентів, які паралельно вивчають певний предмет.

Для довідки

Київський університет права Національної академії наук засновано в 1995 році. Він починався як Вища школа права при Інституті держави і права імені В. М. Корецького. Перший ректор — академік НАНУ Юрій Шемшученко.

Тож навчально-виховний процес забезпечується тими, хто не байдужий до стану вищої юридичної освіти. Адже, скажімо, в Інституті держави і права працюють науковці, які разом з народними депутатами брали участь у створенні Конституції, розробляли Цивільний, Господарський, Адміністративний кодекси тощо. Нині вони передають свої знання і досвід нашим студентам, дбають про те, щоб збереглися академічні, енциклопедичні традиції.

Власне, тому університетське наукове товариство дає можливість студентам розкрити свої можливості, реалізувати набуті знання. З третього курсу вони можуть досліджувати певні проблеми права. А результати своїх пошуків оприлюднюють на наукових конференціях. Зауважу: ми проводимо дві постійні конференції. Одну — у Косові (Івано-Франківська область) на початку кожного року. На ній обговорюють загальні проблеми вдосконалення вітчизняного законодавства. Інша відбувається у жовтні на Закарпатті. Це — міжнародна студентська конференція, де обговорюють перспективи розвитку юридичної освіти в Україні очима студентів. А викладачі університету прагнуть, щоб їхні вихованці, як наголошував філософ Френсіс Бекон, «прагнули до знань не заради суперечок, не для презирства інших, не заради вигоди, слави, влади чи іншої ницої мети, а заради того, щоб бути корисними в житті».

У стінах вузу діє юридична клініка «Фенікс», яка надає юридичну безкоштовну допомогу малозабезпеченим верствам населення. В такий спосіб студенти мають можливість на практиці застосувати отримані знання.

Сьогодні людині без знання мов реалізувати себе, стати сучасним юристом неможливо. У стінах Київського університету права випускник може вивчити англійську, німецьку, італійську та іспанську мови. Перші дві — базові, інші викладають як спецкурс.

Чому вивчення іноземних мов важливе для майбутніх правознавців? Коли ми говоримо про гармонізацію вітчизняного законодавства з європейським, то юрист, який хоче стати успішним, має знати закони з першоджерел. По-друге, Україна — суб’єкт багатьох міжнародних угод — інтегрується у світову економіку, а це означає, що юристи, які обслуговують великі компанії, повинні вільно розмовляти іноземною мовою.

Затверджена і діє концепція перспективного розвитку університету, яка передбачає комплекс заходів з міжнародного співробітництва. КУП НАН співпрацює з університетами Дебрецена, Мішкольца та Інститутом держави і права Угорської академії наук, з Кошицьким університетом, з Вищою школою права і підприємництва в Празі, з юридичним факультетом Нішського університету Сербії. Маємо також попередні угоди з вузами Франції, Канади.

Нещодавно у вузі побував Посол Сполучених Штатів Уїльям Тейлор. Одне із питань, яке ми розглядали, — можливість підготовки і укладення угоди з Колумбійським, Гарвардським і Стенфордським університетами. Це — провідні вузи США, тому нам хотілося б мати партнерські відносини з ними. Нині ведемо перемовини і з Оксфордським університетом Великобританії.

Маємо і принципову згоду від міністерства освіти РФ щодо встановлення зв’язків з російськими вузами. Бо переконані: освіта і наука не мають кордонів. Учитися треба на класичному досвіді, який існує і на Сході, і на Заході.

Співпраця дає можливість також залучати науковців з інших країн до наших науково-дослідницьких програм. Серед авторів колективних праць, які видає університет, можна прочитати прізвища науковців Угорщини, Чехії, Польщі.

За рахунок цього можемо спільно подавати заявки на отримання грантів. В Європейському Союзі є програми, які передбачають наукові дослідження в галузі міжнародного чи європейського права вузами нових членів ЄС та двома вузами країн, які ще не є членами європейської спільноти. Співпраця дає нам змогу об’єднувати зусилля, щоб вигравати ці тендери, отримувати нову літературу, запросити провідних іноземних науковців прочитати в університеті цикл лекцій або провести майстер-клас. По-третє, існують гранти, які дають можливість студентам їздити за кордон удосконалювати знання мови і вивчати ту чи ту галузь юридичних знань.

Для довідки

«Інтелектуальна власність України: перлини сучасного мистецтва для студентської молоді» — виставка живопису, яку організовує Київський університет права. Вона відбувається чотири рази на рік, а на її відкриття збираються посли зарубіжних країн, юристи, правознавці, судді та інші відомі люди. Під час презентацій студенти можуть обмінятися думками про мистецтво, проблеми захисту інтелектуальної власності з відомими політиками, провідними юристами країни.

І все ж, на мою думку, зі стін вузу мають передусім виходити особистості, патріоти своєї країни. Для цього в нас діє освітянська програма «Пізнай свій край». Студенти мають можливість за кошти університету відвідувати ті міста, з вузами яких маємо угоди про партнерство. Вони пізнають історію своєї країни через знайомство з пам’ятками архітектури, культури тощо. Це дає можливість виховувати молодь як всебічно розвинених особистостей. Наголошу: в університеті діє чимало різних програм для студентства, де кожен може знайти місце для себе.

Юрій БОШИЦЬКИЙ,ректор Київського університету права Національноїакадемії наук.

На знімку (зліва направо): ректор Нішського університету (Сербія) А. Бубань, директор Інституту держави й права НАНУ Юрій Шемшученко та ректор Київського університету права Юрій Бошицький після підписання угоди про співпрацю навчальних закладів.