Ранкове засідання 3 березня

Верховна Рада 250 голосами «за» проголосувала за відставку міністра закордонних справ України Володимира Огризка. За проект постанови, внесений народним депутатом Василем Кисельовим (Партія регіонів), проголосували 174 народні депутати від фракції Партії регіонів, 49 — від БЮТ, 27 — від КПУ, 0 — від «НУ—НС» та від Блоку Литвина. Таке рішення, йдеться в постанові, прийнято відповідно до пункту 12 частини першої статті 85 Конституції України.

Передувало голосуванню за відставку міністра закордонних справ заслуховування в парламенті його інформації про рішення Міжнародного суду ООН з приводу острова Зміїний і належних до нього територій.

У своєму виступі з парламентської трибуни міністр переконував, що після рішення суду Україна «не втратила жодного сантиметра своєї державної території». За словами В. Огризка, завдяки рішенню суду у справі про делімітацію континентального шельфу та виключних економічних зон України і Румунії в Чорному морі «раз і назавжди припинено розмови про приналежність острова Зміїний».

 Міністр переконував, що, визнавши Зміїний островом, Міжнародний суд ООН «тим самим повністю проігнорував історичну претензію Румунії на острів Зміїний» і нарешті поставлено крапку на багаторічній суперечці двох держав. В. Огризко розповів, що проблема з островом Зміїний дісталася Україні у спадщину від Радянського Союзу, а переговори з Румунією тривали ще з 1977 року. Через принципові розбіжності сторін з ініціативи румунської сторони ці переговори було зупинено у вересні 2004 року, і Румунія звернулася до Міжнародного суду ООН. А в нашій державі відповідно до указу Президента в жовтні 2004 року було створено робочу групу з представників різних відомств для захисту інтересів України у суді. Для розгляду справи в Міжнародному суді ООН українською стороною було підготовлено 48 томів інформації та документів. Міністр оцінив судове рішення як «серединне», таке, що не відповідає запитам і позиціям ані України, ані Румунії. Розповідаючи про перспективні запаси вуглеводнів на шельфі, В. Огризко зазначив, що в українській частині міститься до 800 мільярдів метрів кубічних газу, нафти — до 52 мільйонів тонн, тоді як у Румунії — до 70 мільярдів метрів кубічних газу, а нафти — 12 мільйонів тонн, на розділеній території Україні належить 21 розвідане родовище, а Румунії — 4.

Водночас депутати від фракцій Партії регіонів та БЮТ розцінили позицію МЗС під час відстоювання інтересів держави в міжнародному суді як «зраду національних інтересів» і зажадали негайної відставки керівника зовнішньополітичного відомства. Голова Комітету у закордонних справах Олег Білорус (БЮТ) наголосив, що рішення суду, прийняте 3 лютого нинішнього року, спричинило запеклу дискусію в українському політикумі та суспільстві загалом. «Лунають протилежні оцінки — від повної підтримки до звинувачень МЗС у державній зраді», — сказав депутат і висловив думку, що депутати зобов’язані дати об’єктивну оцінку рішенню суду. Комітет, заслухавши доповідь керівництва МЗС та експертів—учасників переговорів, визнав, що прийняте судове рішення має для України і позитивні, і негативні аспекти, над якими необхідно працювати далі всім гілкам влади. Проте це рішення поклало край територіальному спору України з Румунією, який тривав від 1977 року, та дасть змогу розпочати розробку корисних копалин у регіоні.

Резюмуючи дискусію, глава парламенту Володимир Литвин зазначив, що реакція політиків на рішення Міжнародного суду ООН була очікуваною і є зрозумілою, адже ніхто не хоче віддавати своїх територій. «Верховна Рада мала право і зобов’язана розглядати це питання, але, на жаль, не відбулося державної розмови», — констатував В. Литвин. За його словами, наразі треба прийняти рішення суду як дане, хоча слід визнати, що судова ухвала — на користь Румунії. «Рішення суду потрібно виконувати, але треба зробити висновки, щоб знати, як діяти надалі», — наголосив глава парламенту.

На розгляд було внесено два проекти постанов — від регіоналів та комуністів, обидва передбачали відставку міністра закордонних справ. Першим був поставлений на голосування проект В. Кисельова, і його підтримали 250 голосами. В. Огризко в кулуарах заявив, що рішення парламенту не стало для нього несподіванкою. «Було зрозуміло, що невгодних політиків прибиратимуть з уряду», — сказав він.

Після голосування за відставку міністра закордонних справ бютівці відкинули звинувачення на свою адресу в «розвалі коаліції» (за відставку В. Огризка проголосували 49 депутатів від БЮТ). Заступник лідера фракції Андрій Кожем’якін назвав це голосування «проявом демократії» і пообіцяв, що їхню поведінку розглянуть на засіданні фракції під час перерви. А заступник голови фракції Партії регіонів Олександр Єфремов заперечив, що між Партією регіонів і БЮТ відбувалися переговори з приводу відставки В. Огризка. За його словами, результат голосування був «закономірний», «проявом здорового глузду», до якого привела позиція МЗС під час відстоювання інтересів України щодо острова Зміїний у Міжнародному суді ООН.

Верховна Рада ухвалила постанову про скасування проведення позачергових виборів депутатів Тернопільської обласної ради (292 «за») та постанову про заходи щодо впорядкування окремих видатків державного бюджету (374 «за»). Цією постановою парламент доручив Кабінету Міністрів удвічі зменшити зарплати Президента, прем’єра, Голови Верховної Ради, народних депутатів, працівників міністерств, глав облдержадміністрацій, членів керівного складу РНБО та інших високопосадовців. Парламентарії також доручили Кабміну до 16 березня подати до парламенту пропозиції щодо внесення змін до законодавчих актів, спрямованих на впорядкування зарплат працівникам НБУ та інших державних установ, голів і заступників голів судів, органів прокуратури та інших правоохоронних органів, передбачивши скорочення максимального розміру їхніх зарплат не менш як удвічі. Щоправда, таке рішення прийнято як тимчасове — до 1 січня 2010 року. За цю постанову проголосував 151 депутат від Партії регіонів, 142 — від БЮТ, 34 -від «НУ—НС», 27 — від КПУ та 20 — від Блоку Литвина. Постанова набуває чинності з моменту прийняття.

У першому читанні ухвалено зміни до статті 22 Конституції Автономної Республіки Крим (щодо продовження строку повноважень кримського парламенту на один рік) та деяких законів України (щодо повноважень Конституційного Суду України, особливостей провадження у справах за конституційними зверненнями та недопущення зловживань правом на конституційне подання).

Фото Олександра КЛИМЕНКА.