Як з’ясувалося, ДП
«Укрінтеренерго» у листопаді 2008 року стало одним із засновників компанії Ukrenergy Holdіng (Цюріх, Швейцарія) (52% акцій). Решта (48 %) нібито належать холдингу Korlea Іnvest Holdіng AG (Шаффхаузен, Швейцарія), який контролює чеський бізнесмен Василь Бечварж.У січні цього року Верховна Рада ухвалила в першому читанні внесений головою Комітету ВР з питань ПЕК Миколою Мартиненком законопроект, котрим передбачаються вагомі зміни в Законі
«Про електроенергетику». І котрий, в разі прийняття в цілому, докорінно змінить ситуацію на вітчизняному енергоринку.Річ у тім, що з 1993 року монопольним правом на експорт української електроенергії володіє держпідприємство
«Укрінтеренерго». Поправки «нашоукраїнця» Мартиненка пропонують ввести аукціонний продаж такого специфічного товару за кордон, відкриваючи можливість брати участь у його експорті всім без винятку енергопостачальним компаніям.Можливо, автори змін до закону керувались європейським досвідом, адже євроенергоринок працює за аукціонною схемою з кінця 90-х. Законопроект Мартиненка — вже не перша спроба демонополізувати та дати розвиватися ринку.
Уперше таку спробу зробив колишній голова Мінпаливенерго Юрій Бойко у 2007 році. Він намагався розширити коло операторів експорту електроенергії. Була запроваджена практика проведення аукціонних продажів електроенергії, яка мала постачатися на експорт. Відпускна ціна енергії, що продавалась на аукціонах, становила 8,4—9,1 центів за кВт/год. Energy Capіtal також брала участь у цих аукціонах, запропонувавши найвищу ціну на рівні, який би не міг забезпечити рентабельність, та навіть була вище за ціни в Угорщині та Словаччині. Як стало потім зрозуміло, така гра на ціні мала певну мету, оскільки вже у жовтні 2007-го Energy Capіtal (в якій на сьогодні Korlea Іnvest володіє 100% акцій) добилася через рішення Господарського суду м. Києва скасування аукціонів, і той же суд зобов’язав
«Укрінетеренерго» продавати фірмі Energy Capіtal електроенергію за цінами 2006 року. Міністерство палива та енергетики навіть не намагалося відстояти інтереси держави та вести подальші судові тяганини, і бодай якось протидіяти сумнівній схемі.Останнім поштовхом для законодавчої ініціативи щодо запровадження експортних енергетичних аукціонів стали кепські справи державного лідера енергоринку
«Укрінтеренерго». Станом на 01.01.2009 року кредиторська заборгованість держкомпанії участникам оптового ринку електроенергії становила 305 млн. грн. з динамікою зростання 381% (на 01.01.2008 ця заборгованість становила 80 млн.). У пояснювальній записці до законопроекту профільного комітету вказується, що вітчизняний енергоринок потребує демонополізації експорту електроенергії, урегулювання питань ціноутворення з підвищенням прозорості й ефективності цього процесу.Про те, що він, м’яко кажучи, не дуже прозорий, свідчать хоча б останні переговори з Білоруссю. Як відомо, після входження в Євроспільноту Литва зобов’язалася закрити Ігналінську АЕС, котра експлуатує реактор чорнобильського типу (РБМК). І, звичайно, шукає, звідки можна експортувати електроенергію для заміщення потужностей Ігналінки.
Україна в особі
«Укрінтеренерго» запропонувала свої послуги і отримала від Вільнюса позитивну відповідь. Але перспективний контракт «поламала» Білорусь, територією якої має транзитом проходити експортована електроенергія. Офіційна відмова Мінська була дипломатичною — мовляв, Білорусь сама зацікавлена в експорті власної електроенергії, їй, як нормальній державі, що опікується своїми національними пріоритетами, слід розвивати власні енергетичні потужності, а не паразитувати на транзиті.Не варто сподіватися, буцімто Мінськ не знає про останні оборудки нашого електроенергетичного монополіста. 25 листопада 2008 року ДП
«Укрінтеренерго» стало власником 52% акцій компанії Ukrenergy Holdіng (Цюріх, Швейцарія). Решта (48 %) акцій належать холдингу Korlea Іnvest Holdіng AG (Шаффхаузен, Швейцарія), який контролюється чеським бізнесменом Василем Бечваржом. До Ukrenergy Holdіng увійшли підконтрольні Korlea Іnvest Holdіng AG компанії: Ukrenergy Trade AG (Швейцарія), Ukrenergy Тrade Sp. z. o. o. (Польща), Ukrenergy Trade s. r. o. (Чехія), Ukr-Energіa d. o. o. (Словенія), Korlea Ukrhydropower a. s. (Словаччина).У самому факті співпраці з такою кількістю підконтрольних одній людині
«брунькових» компаній немає нічого протиправного. Якби не сумний досвід. У червні 2008-го фахівці «Укрінтеренерго» заявляли, що придбали все ті ж 52 відсотки акцій Ukrenergy Trade Zrt (Угорщина), хоча станом на 14 січня 2009 року згідно з установчими документами «Укрінтеренерго» мало частку не більше 25%. Щодо українського експорту електроенергії до Угорщини, то за минулий рік він упав майже на 31% порівняно з попереднім. Справа в тому, що після літньої угоди з придбання акцій зазначеної компанії наш лідер енергоринку почав збільшувати поставки «своїм» (Ukrenergy Trade Zrt) за рахунок зменшення об’ємів «чужому» — мадьярському трейдеру. А зрештою «Укрінтеренерго» поставив ультиматум Угорщині, що постачатиме енергію виключно Ukrenergy Trade Zrt. У цій ситуації Угорщина не змогла б контролювати внутрішнє ціноутворення, традиційно українська електроенергія постачалася малозабезпеченим мешканцям Угорщини за зниженим тарифом. Тому оператор енергосистеми Угорщини — компанія MAVІR — стала на захист інтересів своїх громадян і з початку нинішнього року припинила український експорт взагалі.Мадьяри без електроенергії не залишились, але чи можна назвати державними дії
«Укрінтеренерго», котрий спочатку так «успішно» веде справи на зовнішньому ринку, а потім, весь у кредитних заборгованостях, уже 2 лютого ц. р. оголошує про тендер на відкриття ще двох кредитних ліній загалом на 100 млн. грн.?Коли згадати український провал на білорусько-литовському напрямку, то хочеш не хочеш, а задумаєшся, що Мінськ відмовився від співпраці, бо, напевно, не хоче зв’язуватися з
«Укрінтеренерго», в діяльності якого за останні декілька років зацікавлені фірми Корлеа Інвест.Якщо повернутися до західного напрямку, то з лютого наші поставки до Угорщини були частково розблоковані, зокрема, йдеться про обсяг у 105 МВт на лютий місяць. 350 МВт, що залишилися, збережені за компанією System Consultіng.
До всіх бід
«Укрінтеренерго» додається й те, що угорські й швейцарські партнери, за даними Мінпаливенерго, заборгували за поставлену електроенергію минулого року 18 млн. дол., за два місяці нинішнього — ще 10 млн. дол.Деякі експерти (наприклад, президент Спілки кризис-менеджерів України Павло Міхайліді) бачать тут класичну схему штучного банкрутства: дефіцит обігових коштів, втягування державної компанії в СП з чисельними
«бульбашковими» компаніями, кількість котрих під одним «дахом» викликає справедливі сумніви, а от «вимивання» на них реального прибутку жодних сумнівів не викликає, динамічне зростання кредиторської заборгованості, падіння платіжної дисципліни «бульбашок»-партнерів і т. д.Українські чиновники намагаються нині відхреститися від проблемного
«Укрінтеренерго». Поки що це має непереконливий вигляд. Принаймні Білорусь, наприклад, не хоче, щоб така само доля спіткала і її підприємства.Мал. Олексія КУСТОВСЬКОГО.
