Мода запалювати дорогий голубий вогник може минути

На Чернігівщині, схоже, серйозно взялися за режим енергозбереження. Днями голови райдержадміністрацій, голови рад та глави фракцій облради вирушили на автобусі до Козелецького району вивчати тамтешній досвід економії теплоресурсів. З ними поїхав і ваш кореспондент.

Краще за газ — торф!

Відчувалося, що поїздка обіцяє не просту екскурсію. Газові реалії поставили перед областю, кожним районом досить гостре запитання: як вижити? Де знайти кошти для обігріву дитсадків, шкіл, медичних закладів? Щороку бюджетна сфера зменшує споживання газу. Школи, лікарні, будинки культури за останні три роки довели споживання його до 30 мільйонів кубометрів, але витрати на придбання теплоносія зростають майже щокварталу. Якщо у 2006 році вони становили 12,6 мільйона гривень, у 2008-му — 40,4, то за прогнозом на 2009-й — 71,6 мільйона гривень!

Якщо все залишити без змін, то коштів явно не вистачить на мінімальні потреби у виплаті зарплат медикам, педагогам, культпрацівникам. До того ж вражає й середньорічна цифра споживання газу в області — вона тримається в межах 1178,3 мільйона кубічних метрів!

Тим часом область — край торфовищ (у 195 родовищах є запаси 251,8 мільйона тонн палива), лісів (тільки загальний обсяг відходів у лісогосподарських підприємствах становить 205,8 тисячі тонн). На жаль, рекордні темпи газифікації, дешевий газ примусили багатьох сільських жителів відмовитися від груб, котлів для спалювання вугілля, дров, торфобрикетів. Відтак торфобрикетні заводи занепали, ледь животіють. Багато тирси просто пропадає від відсутності джерел збуту. Тепер усе це потрібно в розумних межах, обсягах поновлювати, відроджувати.

Вражаюча економія

...В Острі нам продемонстрували новітню невеличку котельню, яка опалює великий будинок культури. Начальник головного управління житлово-комунального господарства облдержадміністрації Віктор Геращенко прокоментував ноу-хау:

— Тут замінено старий котел, який споживав за сезон 120 тонн вугілля. Новий виробляє і тепла більше, і спалює лише 60 тонн палива. Це значно менше, ніж якби ми тут використовували газ.

У Карпилівській загальноосвітній школі І—ІІІ ступенів теж не погналися за модою і не підключилися до голубого вогника.

— Був у нас головою райдержадміністрації Володимир Француз, — розказала директор Алла Бондар. — І от він наполягав, щоб у школах встановлювали твердопаливні котли. Ми цього не хотіли. Але тепер бачимо, що він був правий. З жовтня 2006 року в нашій котельні встановлено два котли «Ідмар-Україна». Один вартістю 37 тисяч гривень, другий — 27 тисяч гривень. У минулі роки ми замовляли 100 тонн палива, а нині 18 тонн вугілля та 25 тонн брикету. Котли за рік окупилися! Плюс — у школі тепло. У котлах, зазначу, добре горить листя, всіляке сміття, відходи деревини.

Як повідомив заступник голови Козелецької райдержадміністрації Євгеній Улізько, твердопаливні котли нині працюють у 29 загальноосвітніх школах. Крім Карпилівки та Остра, новітнє енергозберігаюче обладнання встановлено в бюджетних закладах Красилівки, Морівська, Олбина, Петрівки, Тужар. У цих селах економлять по 50—70 тонн вугілля, брикету за опалювальний сезон.

Білоруси нас випередили

Невдовзі учасники зібрання ознайомилися з модульною котельнею на твердому паливі виробництва «ЧернігівГазСпецСервіс». Для того, щоб її мати, не треба виготовляти проектно-кошторисну документацію. Обладнання ліцензійне. Виробник привозить до школи чи іншого закладу закуплений «будиночок»-модуль, в якому вже все змонтовано. Треба лише подавати паливо.

На презентації технічних характеристик котлів у Козелецькій райдержадміністрації з’ясувалася досить важлива деталь: українські виробники енергозберігаючих технологій конкурують переважно... на ринку Білорусі. Там нині триває масова заміна старих котелень на нові.

— Ми всі здебільшого виконуємо білоруські замовлення, — говорили представники заводів. — А в нас ажіотажу не відчувається...

Енергетичний паспорт — кожному об’єкту

На нараді після завершення презентацій промовці були одностайні: 2009-й має стати роком максимального переведення систем опалення на більш сучасне обладнання з високим коефіцієнтом корисної дії та максимальним використанням місцевих ресурсів.

«Альтернативні види палива — це складова загального процесу з поліпшення теплозабезпечення, — зазначив голова облдержадміністрації Володимир Хоменко. — І я акцентую вашу увагу на тому, що підходити до цієї роботи потрібно комплексно, з максимальним вивченням усіх складових теплозбереження, враховуючи кожну деталь».

На зібранні було порушене й питання оптимізації бюджетної системи. Адже що дешевше — опалювати школу з вісьмома учнями чи підвозити їх до опорного навчального закладу? Очевидно, у 2009 році на місцях змушені будуть вдатися до непопулярних заходів. Це дасть економію для виживання всієї бюджетної системи.

Коментар голови облдержадміністрації Володимира Хоменка:

— Минулого року на Чернігівщині активно будували за кошти субвенцій газопроводи. Тепер ці програми треба згортати?

— Я й попереднього року пропонував іти на непопулярні заходи і значну частину бюджетних коштів використати на технології енергозбереження. У більшості людей наявна ілюзія, що газ — це краще, менше клопотів. Але якщо взяти фінансову складову цього питання, то вона вже нині стає для багатьох критичною. Тим часом у більшості населених пунктів без підвідних газопроводів проведено газові мережі. Зрозуміло, ми підемо назустріч людям. Але краще б ці кошти пішли на поліпшення технології енергозбереження в містах і селах.

— Який насамперед результат цієї наради-презентації?

— За короткий час буде розроблено енергетичний паспорт кожного об’єкта бюджетної сфери, а також кожного населеного пункту, району. На основі цих даних розробимо обласну програму енергобезпеки, яку затвердимо на сесії облради.

— Але ж для реалізації цієї мети потрібні великі кошти.

— Для фінансування програми енергозбереження відпрацьовуємо декілька варіантів. Передусім у місцевому бюджеті вже заплановано 5 мільйонів гривень для реалізації таких заходів. Очікуємо субвенції і з державного бюджету, а також кошти із загальнонаціональної програми енергозбереження. Ці кошти першочергово підуть на заміну старого опалювального обладнання в опорних школах, районних лікарнях, медамбулаторіях, інтернатних закладах.

Чернігівська область.

На знімку: начальник головного управління житлово-комунального господарства облдержадміністрації Віктор Геращенко демонструє ощадний твердопаливний котел.

Фото автора.