Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності рекомендує Верховній Раді прийняти в другому читанні і в цілому проект закону про внесення змін до Кодексу про адміністративні правопорушення. Він стосується кваліфікації злочинів та правопорушень. Документом, зокрема, пропонується викласти в новій редакції статтю 51 кодексу, передбачивши адміністративну відповідальність лише за викрадення колективного та державного майна, а за викрадення майна приватної власності фізичних осіб — кримінальну відповідальність, незалежно від вартості викраденого майна.

Парламентарії висловились за посилення відповідальності, врахувавши ту обставину, що відмежування адміністративного карного дрібного викрадання від викрадання, відповідальність за яке настає згідно з частиною першою статті 185 (крадіжка) Кримінального кодексу, становить три податкові соціальні пільги, тобто 772 гривні 50 копійок. Крадіжка на таку суму, зазначалося на засіданні, не тягне кримінальної відповідальності у випадках її кваліфікованих та особливо кваліфікованих видів, тобто коли вона вчинена повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднана з прониканням в житло, інше приміщення чи сховище, а також вчинена організованою групою.

Народні депутати звертали увагу на те, що ця сума дорівнює, а в багатьох випадках значно перевищує зарплатню більшості верств населення, зокрема, педагогів, медпрацівників, працівників культурної сфери, розмір стипендії студентів та мінімальної пенсії за віком.

Така ситуація, вважають парламентарії, становить серйозну небезпеку майновим правам громадян, оскільки практично дозволяє правопорушникам, нехтуючи цими правами, з прямим умислом заподіювати їх власникам матеріальну шкоду, а також свідомо орієнтуватись на уникнення кримінальної відповідальності.

Парламентарії проти створення інституту посередників у справі міждержавного усиновлення

Комітет з питань сім’ї, молодіжної політики, спорту та туризму рекомендує парламенту направити на доопрацювання законопроекти про приєднання до Конвенції про захист дітей та співробітництво з питань міждержавного усиновлення. На засіданні розглядалися два законопроекти: про приєднання України до Конвенції про захист дітей та співробітництво з питань міждержавного усиновлення та про внесення змін до деяких законодавчих актів у зв’язку з приєднанням.

Народні обранці зазначали, що приєднати країну до Конвенції передбачається з окремими заявами, за якими, зокрема, пропонується створення у кожній країні центрального органу (в Україні — це Міністерство у справах сім’ї, молоді та спорту) для виконання покладених обов’язків.

Народні депутати також наголошували, що згідно з Гаазькою конвенцією, «міждержавне усиновлення передбачає знаходження постійної сім’ї дитині, для якої не можуть знайти прийомних батьків на батьківщині». Відповідно до Конвенції, зауважували члени комітету, закріплюється принцип «субсидіарності» міжнародного усиновлення, який вже фактично діє і полягає в тому, що іноземці можуть усиновити українську дитину лише після того, як були вичерпані всі можливості її усиновлення українськими громадянами.

Зверталася увага на те, що Конвенцією забороняється торгівля, експлуатація дитини через запровадження жорсткого контролю за процесом усиновлення від початку (оцінка родини) і до кінця (нагляду за умовами проживання дитини) з боку спеціально створених для цього організацій, які насамперед отримують акредитацію від центрального органу з усиновлення.

Водночас парламентаріїв непокоїть норма щодо створення іноземних акредитованих організацій, які за Гаазькою конвенцією є посередниками, що діють насамперед в інтересах усиновлюваних дітей. Тож більшість народних депутатів висловилися проти створення інституту посередників у справі міждержавного усиновлення, запропонувавши підписати двосторонні угоди між Україною та країною, громадяни якої зацікавлені в усиновленні українських дітей.

З огляду на все це комітет ухвалив рішення рекомендувати парламенту розглянути зазначені законопроекти в першому читанні та направити їх на доопрацювання.

За матеріалами Інформаційного управління апарату Верховної Ради.