Споживчі ціни регулюватиме попит. Торгівля буде вимушена зважати на пластопроможність покупця і зниження купівельної активності. Однак політика на зниження цін виявиться нерезультативною через стійкі девальваційні очікування, високі ціни на газ, витрати Держказначейства на покриття дефіциту держбюджету, недостатню кількість вітчизняних товарів для імпортозаміщення. Я виходжу з того, що Україна одержить другий транш кредиту від МВФ, парламент реанімує норму про обов’язковий продаж 50 відсотків валютних надходжень, а імпортні товари подорожчають з огляду на нові митні ставки.

Бензин ( високооктановий) — середня вартість літра А-95 зросте на 40—50 копійок, до 6,10 гривні за літр; А-76 — на 15—20 копійок, до 5,50 гривні; дизпального — на 20—30 копійок, до 6 гривень.

Причиною цінової корекції стане посівна, нестабільні ціни на бензин та нафту на світовому ринку, поява спекулятивної маржі операторів ринку у вартості дизпального, яка мала місце й у лютому. Як і раніше, в пропозиції переважатимуть нафтопродукти, завезені по імпорту.

Борошно — подорожчання середніх роздрібних цін на 5—7 відсотків.

На жаль, уряд не має ресурсу для дотування споживачів, а не виробників. Пропозиція зерна на ринку неабияка, а Аграрний фонд має достатній резерв борошна для виробництва хлібобулочних виробів. Я виходжу з того, що уряд збереже державне регулювання цін на масові сорти хліба, всупереч вимогам пекарів, але знизить відпускні ціни на борошно. Однак роздрібна торгівля, передусім торговельні мережі, підніматимуть ціни.

Хліб білий, першого сорту — подорожчання на 6—7 відсотків, житній — подорожчання на 5 відсотків.

Хлібопекарні, на мій погляд, знайдуть спільну мову з місцевими органами влади щодо підняття цін на хліб, бо кредитна підтримка галузі надійде із запізненням, а економічні передумови для цінової корекції цілком очевидні.

Крупи — подорожчання на 10—20 копійок на кілограмі.

Оскільки ціни на крупи у торговельних мережах доволі високі, споживач віддаватиме перевагу базарам. Гречка дорожчатиме найшвидше.

Овочі — подорожчання на 20 відсотків, фрукти — подорожчання на 30 відсотків.

Сезонне подорожчання буде й відчутніше, й триваліше, ніж торік. Це пов’язано з подорожчанням енергоносіїв і засобів захисту рослин для тепличних господарств, кредитною кризою, а також з психологією приватника — покрити свої видатки за рахунок пристойного виторгу.

Молоко (оброблене)— подорожчання на 10 відсотків. Масло вершкове — подорожчання на 20 відсотків.

Падіння виробництва і молока, і масла у січні-лютому логічно спричинить їх подорожчання навесні.

Риба, морепродукти — подорожчання на 20 відсотків.

Надходження по імпорту скоротяться через встановлення тимчасових ставок імпортного мита, але не настільки, щоб змінити загальний ціновий тренд. Поза тим вітчизняна продукція не подешевшає через небажання втрачати прибутки.

М’ясо — подорожчання на 15 відсотків.

Я зважаю на істотне скорочення надходжень по імпорту, куцу пропозицію яловичини і свинини внаслідок падіння обсягів виробництва переробної галузі у січні-лютому і, звісно, на природне скорочення попиту з боку покупців через падіння купівельної спроможності. Але це не зупинить продавців від покриття своїх збитків на одиницю продукції і фіскальних видатків за рахунок підняття цін. На це, зокрема, вказує зростання закупівельних цін у січні-лютому.

Цукор — подорожчання на 20 відсотків.

Відсутність кредитних і обігових коштів змусить цукрозаводи або підвищувати гуртові ціни, або переходити на бартерні та давальницькі схеми. Я вважаю, що вже в посівну ми побачимо й те, й інше.

Алкоголь: коньяки подорожчають в середньому на 10 відсотків, горілка подешевшає — на 3—5, а пиво — додасть у ціні 15 відсотків.

Коньяк дорожчатиме, як і в лютому, непомітно, але впевненно, щоб не шокувати різким подорожчанням улітку, коли зростуть акцизи, горілка — дешевшатиме через зниження купівельної спроможності споживача, а пиво дорожчатиме, бо сезон й тому що воно пиво.

Ліки — подорожчання на 5 відсотків.

Я виходжу з того, що безпрецедентно високі ціни на ліки почнуть у березні вгамовуватися під тиском контрольних органів і протестів громадськості, які відбулися у січні-лютому. Моя упевненість до того ж базується на відновленні рівнів рентабельності і торговельних націнок на медпрепарати. Гроші в галузі охорони здоров’я використовуються вкрай неефективно. Не виключаю, що парламент найближчим часом урегулює проблему з оплатою медичних послуг і скоротить список споживачів, які мають право на безплатні ліки.

Транспортні послуги — подорожчання в середньому на 5 відсотків.

Подорожчають дотепер збиткові пасажирські перевезення на залізниці (1,5 відсотка), на комунальному й авіатранспорті (10—15 відсотків). Не виключаю, що на залізниці запрацює система сезонних знижок на залізничні квитки, а деякі місцеві органи влади інціціюватимуть скорочення пільгових категорій пасажирів.

Житлово-комунальні послуги — подорожчання на 30 відсотків.

Фініш опалювального сезону стане стартом чергового тарифного ралі в комунальному секторі. Це тим більш актуально цьогоріч, оскільки будь-який збій у взаєморозрахунках НАК «Нафтогаз України» з «Газпромом» обіцяє, по-перше, ускладнити фінансові проблеми компанії, по-друге, — похитнути й без того відносну стабільність на валютному ринку.

Офіційний курс — 7,95 гривні за $.

Я виходжу з того, що Нацбанк і надалі боротиметься з курсовою нестабільністю жорсткими адміністративними методами, тримаючи курс гривні проти американської валюти не вище 8 у першому кварталі. Але, якщо МВФ відмовить Україні в другому транші кредиту, Нацбанк буде вимушений визнати свою помилку в курсовій політиці на фініші минулого й на старті цього року.