Збереглося чимало архівних даних, переказів, легенд про замок у селищі Клевань Рівненського району, історія якого бере свій початок з глибокого середньовіччя і тісно пов’язана з іменитим родом князів Чарторийських.
Перша згадка про цю споруду зустрічається в письмових актах ХV століття, де мова йде про розподіл земель серед синів князя Василя. Звідти відомо, що внук Василя, Федір Михайлович, побудував у Клевані замок, оточив його з усіх боків кам’яними стінами і глибокими ровами. Можливо, саме тому за всю історію існування замкової споруди, доки вона була фортифікаційною, її так ніхто і не зміг взяти штурмом.
Але історія не зберегла імені зодчого Клеванського замку. І лише нещодавно під час археологічних досліджень архітектор, викладач Національного університету водного господарства та природокористування Оксана Байцар-Артеменко з Рівного (до речі, уродженка селища Клевань) натрапила на знахідку, яка дає підстави припускати, що будівничим однієї з найвідоміших волинських фортець був львівський інженер-фортифікатор, архітектор Львівського міського арсеналу Ян Ліс (Іван Лис).
Пані Оксана, працюючи над науковою роботою з історичної минувшини, натрапила на найстаріші кам’яні кладки. Знімаючи один за одним часові нашарування на стінах споруди, дослідниця відкрила колишню зовнішню готичну замкову стіну, яку не раз забілювали вапном по цегляному муруванню. Під численними інтер’єрними штукатурками на ній і проглянувся підпис майстра —
«JAN LІS».Віднайдення цього автографа значно розширює простір для подальших наукових досліджень, особливо стосовно причетності Яна Ліса до волинської архітектурної спадщини.
Євген ЦИМБАЛЮК, Олександра ЮРКОВА.
Рівненська область.
На знімку: Клеванський замок стоїть уже більше півтисячі років.
Фото Євгена ЦИМБАЛЮКА.
