На сьогодні в Україні діє 723 козацькі організації. В їхніх реєстрах понад 300 тисяч українців, котрі за покликом власної душі виконують роботу державного значення. Днями Верховна Рада України не підтримала законопроект «Про засади відновлення та розвитку Українського козацтва, козацьких організацій та їх об’єднань», що його впродовж двох років готували козаки. Про причини цього та буття козацтва в цілому розповідає народний депутат від фракції «НУ—НС», секретар Ради Українського козацтва при Президентові України Станіслав Аржевітін.

— Пане Станіславе, як би ви охарактеризували діяльність Українського козацтва сьогодні?

— Свого часу козаки сформували еліту українського суспільства, відстоювали його вольності і права, захищали культуру. Нині в Україні діє безліч козацьких організацій, які намагаються зруйнувати стереотипний образ п’янички-салоїда в шароварах, що його нам сімдесят років нав’язувала радянська влада. Нині «Українське козацтво» — це всеукраїнський громадський рух, популярний як на сході, так і на заході країни. З 1999 року, ще з часів Кучми, діє Козацька Рада при Президентові України, до якої належить 36 всеукраїнських і міжнародних козацьких організацій. Крім того, в Україні є чотирнадцять козацьких ліцеїв, для яких Міносвіти визначило статус навчальних закладів з посиленою військово-фізичною підготовкою. У час канікул діє мережа козацьких таборів, де дітям забезпечують цікаве козацьке дозвілля зі спортивними іграми, походами, вивченням історії та звичаїв народу. Цього року за нашої ініціативи стартує всеукраїнська дитяча гра «Сокіл-Джура».

Наші козаки організовують охорону громадського порядку та культурних пам’яток, допомагають прикордонникам тощо. Так, 11 тисяч козаків допомагають співробітникам МВС. Ті надзвичайно задоволені, просять іще сто тисяч. Звичайно, українське козацтво не претендує на особливий статус, але в тій же Америці є національна гвардія — предмет всенародної гордості. Для європейських країн перекладання державних функцій на громадські організації — цілком нормальна демократична практика. Багатотисячна козацька громада — це колосальний резерв. Чому б його державі не використати?

— Багато років козацтво керується Законом «Про об’єднання громадян», у якому чітко окреслено механізми роботи громадських організацій. Навіщо їм власний закон?

— Козацтво — це не якийсь клуб любителів пива. Це наш національний феномен у скарбниці світової історії. До того ж, у сусідніх державах, Росії і Придністровській Молдавській Республіці, закони про козацтво діють давно, а в Україні — ні. Дивно, правда ж? Тому вважаю, що держава має чітко визначити права та обов’язки козаків і узаконити їхню діяльність спеціальним нормативно-правовим актом. Урешті-решт, ми ж маємо закони «Про професійних творчих працівників та творчі спілки», «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності», «Про молодіжні та дитячі громадські організації».

— Що передбачає ваш законопроект?

— Закон про козацтво — логічне продовження попередньо затвердженої Кабінетом Міністрів концепції державної цільової національно-культурної програми розвитку Українського козацтва. Він окреслює взаємовідносини держави і козацьких організацій у відновленні історичних традицій українського народу, при залученні козацьких організацій до охорони громадського порядку, державного кордону, культурної спадщини, фізкультурно-спортивної роботи, військово-патріотичного та духовного виховання дітей та молоді. Мета прийняття закону — об’єднання ресурсів держави і козацьких організацій для спільного вирішення існуючих проблем. Саме ці напрями визначаються законом як основні, і в цьому є сучасна роль Українського козацтва та його місце в суспільстві.

Законопроект передбачає обов’язковий державний реєстр козацьких організацій, законодавчо підтверджує існування Українського козацтва як саморегулівної організації, визначає функції Великої всеукраїнської козацької ради, яка має затвердити для козацьких організацій типовий статут, єдину символіку, однострої, знаки розрізнення, козацькі звання з визначенням порядку їх присвоєння; вводить козацьку службу як форму співпраці козацьких організацій з центральними та місцевими органами державної влади, органами місцевого самоврядування.

Варто зауважити, що в цьому законопроекті немає жодного пункту щодо привілеїв козакам — надання земельних ділянок, пільгових кредитів тощо.

Крім того закон має вирішити низку проблемних питань.

— Яких саме?

— В Україні сила-силенна козацьких організацій з ознаками військових формувань. Вони присвоюють власні козацькі звання, носять зброю, в тому числі вогнепальну, довільно трактують козацькі традиції, формують власну ідеологію і систему виховання. Кожна така всеукраїнська чи міжнародна організація має персонального гетьмана. Маємо приклади, коли козацькі організації почали запроваджувати самоврядування зі старими козацькими правилами покарання нагаями. На дорогах громадяни можуть зустріти незрозумілі підрозділи екологічної козацької міліції. Все це наслідки відсутності державного контролю та єдиних регулятивних норм.

Тут варто особливо звернути увагу читачів на те, що до прийняття закону про козацтво існуючі козацькі організації будуть і надалі самостійно вирішувати, які козацькі традиції відроджувати і впроваджувати в сучасне суспільство, а головне — на яких ідеологічних засадах виховувати дітей і молодь.

— У чому причина незатвердження закону?

— За закон голосували депутати від «Нашої України», БЮТ, Блоку Литвина. Але, на жаль, не вистачило голосів. Партія регіонів і Комуністична партія законопроект бойкотували. Підтримав нас лише Тарас Чорновіл, напевне, в пам’ять про покійного батька, котрий стояв біля витоків козацького руху в незалежній Україні і був першим гетьманом сучасного Українського козацтва. Позиція біло-блакитних мене здивувала.

Через активну підтримку Президентом козацького руху Українське козацтво сприймається регіоналами як пропрезидентський рух, але вони забувають, що козацтво діє з початку 90-х. Серед мешканців сходу і півдня України, інтереси яких представляє Партія регіонів, тисячі прихильників козацького руху. Козаки Криму, Луганської, Донецької, Харківської, Запорізької областей теж брали участь у створенні проекту цього закону і чекали на його затвердження. Вчинок регіоналів — це приниження тисяч людей того козацького краю, що їх делегував. Це голосування — ніби лакмусовий папірець національної свідомості українських політиків. У цієї політичної сили немає іншого шляху, як повернутися до переголосування цього законопроекту і в такий спосіб вибачитися перед своїми виборцями-козаками.

— Якими будуть ваші подальші дії?

— Так просто ми не здамося. Я особисто звертатимуся до Президента, уряду і Голови Верховної Ради та вимагатиму переголосувати цей неполітичний закон найближчим часом.

Ми вже маємо реакцію козацьких організацій, які засуджують дії Партії регіонів з бойкоту голосування. Вони будуть зі свого боку також звертатися до Партії регіонів з вимогою повернутися до повторного голосування по законопроекту. За словами отаманів цих організацій, вони вже проводять роботу зі своїми козаками і підключили до цієї справи церкву та інших громадян.