І не лише школа №30, а й будинок культури в мікрорайоні Пронятин міста Тернополя. Дивно бачити біля невеличкої котельні чималу купу щепи, неподалік — трохи тирси. Виявляється, цього добра вистачить до кінця нинішнього опалювального сезону, можливо, трохи залишиться ще й на наступний.

Десь тут є і моє новорічне деревце. Цього року ялинки не валялися тижнями у дворах, як раніше, їх одразу прибирали, щоб подрібнити. У хід ішли також обрізані гілки дерев. Кожен ЖЕК, здійснюючи цю обов’язкову процедуру, брав напрокат у шляхово-експлуатаційному управлінні міста подрібнювальну машину, яка на місці перетворювала гілки на щепу. Комунальне підприємство «Тернопільміськкомуненерго» своїм транспортом доставляло її до Пронятина. Котел придбали в Житомирі за 160 тисяч гривень. Виготовлено його за німецькою технологією, може працювати на будь-якому виді твердого палива, а також на газі. Щоб замінити тисячу кубів газу, треба спалити чотири тонни вологої щепи, сухішої йде вдвічі менше. Економія — 70 тисяч кубометрів газу. Точніше все полічать після закінчення опалювального сезону, тоді й стане зрозуміло, як діяти далі.

— Мусимо шукати альтернативу дорогому газу, — каже директор підприємства Василь Штопко. — Нині є достатньо технологій, і своїх, і зарубіжних, щодо заміни його іншими видами палива. Скажімо, на котельнях, розташованих у центрі міста чи у великих мікрорайонах, відмовитись від голубого палива поки що неможливо. Адже не будеш облаштовувати поблизу велетенські паливні склади, та й викиди в атмосферу, а ось на окраїнах міста, таких як Пронятин, — будь ласка. Вже тепер очевидно, що щепа потрібна дрібнішої фракції, тому на місцевому підприємстві «Промінь» ми замовили стаціонарну дробильну установку. Звісно, поки що відходи для нас практично безкоштовні, бо раніше їх просто вивозили на сміттєзвалище і спалювали. Боюсь тільки, щоб вони не стали товаром, а в разі ширшого використання це цілком можливо.

«Супер!» — так оцінив роботу пронятинського котла представник товариства «Арс-Кераміка», яке має розгалужену торгову мережу в області, Андрій Баран. Він розповів, що магазини в райцентрах і селищах можна опалювати такими котлами. «Питання економії перед нашою фірмою постало дуже жорстко, — зазначив Андрій Сергійович, — тому вивчаємо будь-який досвід щодо цього».

Гостей у цій котельні за день буває чимало. Фахівці все охоче покажуть, розкажуть. Не приховують, що з газом простіше. Відкрутив кран — і все. А тут треба тримати слюсарів для обслуговування котла, завантажувати його, стежити за температурою. Однак усе це окуповується. В обсягах «Тернопільміськтеплокомуненерго» пронятинський котел — крапля в морі, та головне розпочати. Паралельно тут, щоб зменшити навантаження на газ, міняють старі котли на ефективніші, модернізують обладнання, вивчають прибалтійський, білоруський і шведський досвід. Дуже важливо, щоб питання ощадливості не заговорили, не перетворили на моду. Лише коли вони стануть способом життя, можна досягти зрушень.

Тернопільська область.

На знімку: слюсар Олексій Любий демонструє роботу котла.

Фото автора.