Ще на вихідні готівковий курс долара США перетнув позначку в 9 гривень. Це була природна реакція на планомірне зростання курсу на міжбанківському ринку до 8,31—8,55 гривні за долар минулої п’ятниці. При цьому Нацбанк продавав валюту за курсом 7,79 гривні/$, тільки на 9 копійок вище замороженого офіційного курсу. А вже в понеділок деякі обмінники у Києві продавали долари за курсом 9,2—9,5 гривні. Так дорого американська валюта коштувала на початку січня.
Банкіри прогнозують зниження курсу гривні на міжбанківському ринку до 10 гривень за долар у лютому—березні. Вони упевнені, що девальвація гривні — наслідок ручного курсоутворення регулятора. Важко не погодитися, пам’ятаючи заборону Нацбанку проводити валютні операції навіть за дорученнями клієнтів у рамках середньозваженого курсу гривні до долара США. Наївно, бо є можливість проводити такі операції, прив’язавшись до інших валют. І шкідливо, бо той, хто зацікавлений у рефінансуванні з боку Нацбанку, вимушений втрачати клієнтів.
Поза тим керівник групи радників глави Нацбанку Валерій Литвицький вважає, що на курсову стабільність негативно впливає політична невизначеність. Так, відсутність чітких планів стосовно змін у бюджет змушує бізнес надміру перестраховувати валютні ризики, а МВФ — дистанціюватися від подальшої співпраці з Україною. І це правильно. Але, на жаль, далеко не все. Як на мене, головним дестабілізуючим чинником на валютному ринку лишається відтік капіталу. Пригальмувати його може не тільки другий транш кредиту МВФ, а й прийняття парламентом низки законів, як скажімо, про обов’язковий продаж 50 відсотків валютної виручки. До слова, це істотно зміцнить позиції гривні на валютному ринку, якого не варто тримати за глухого і сліпого. Ринок бачив курсовий стрибок у другій половині лютого з огляду на фактичну зупинку економіки у січні й потребу розраховуватися за природний газ у березні. І чує, як незворушно один за одним Президент ветує законодавчі ініціативи, покликані пом’якшити економічне падіння.
