Діва Марія, мати Ісуса Христа, похована зовсім не в Туреччині й не в Єрусалимі, як вважалося, а в невеликій старовинній церкві на острові Англсі в Уельсі, таке твердження зробив у своїй книзі
«Таємниця Діви Марії» британський історик Грехем Філліпс. Після багаторічних пошуків він дійшов висновку, що останні роки життя Діва Марія провела не з Іоанном Євангелістом, якого, за свідченням одного з Євангелій, Ісус Христос перед смертю просив подбати про свою матір, а з іншим послідовником Христа, який також згадується у Новому Завіті, — Йосипом Аримафійським. Ця досить багата людина займалася торгівлею і подалася у справах до Уельса, в містечко Гластонбері, розташоване в сучасному графстві Сомерсет.Грехем Філліпс обґрунтував свою теорію і ще одним документом. У Новому Завіті сказано, що Ісус попросив свого учня подбати про Діву Марію після його смерті, уже коли його розіпнули. Але там же говориться, що в момент розп’яття сина Божого біля хреста стояли тільки Діва Марія, Марія Магдалина і Йосип Аримафійський. Отже просити Іоанна Євангеліста допомогти Діві Марії Ісус просто не міг. Британський учений посилається й на лист Святого Августина, першого єпископа Кентербері, Папі Римському Григорієві Великому, написаний 597 року нашої ери. У цьому листі Августин повідомляв Папі, що могила Діви Марії знайдена в церкві на західному узбережжі Британії, тобто в Уельсі. Історик зробив припущення, що, коли в X столітті острів Англсі захопили вікінги, віруючі перепоховали Діву Марію в іншому місці, неподалік від старої церкви.
