Учора в Інституті законодавства Верховної Ради України відбулася презентація книги відомого американського вченого, директора Інституту Кеннана Міжнародного центру підтримки науковців імені Вудро Вільсона доктора Блера Рубла «Новітнє право на українське місто».

Власне, книга є дослідженням питання міграції до України та інтеграції мігрантів у щоденне життя і економіку головних українських міст. Але чи далеко це зайшло? Чи далеко мігрантам в Україні вдалося вийти поза тісні межі їхніх рідних спільнот? До якої міри вони здатні заявити про своє «право на місто», в якому проживають? Спробу відповісти на поставлені запитання і зроблено у книзі.

Як зазначив директор Інституту законодавства Верховної Ради України, член-кореспондент НАН України Олександр Копиленко, відкриваючи зібрання, Інститут законодавства активно займається проблемами самоуправління, і презентація книги цікава своїм нестандартним підходом, бо це якраз ті конкретні аспекти життя наших громадян, які, з одного боку, саме становлять невід’ємну частину місцевого самоуправління, але які через різні причини поки що залишаються частково поза увагою законодавця та вчених.

У свою чергу, пан Блер Рубл зазначив, що однією з головних цілей дослідження було вивчення, як Україна орієнтується на міграційні процеси. Оскільки держава нова, то зрозуміло, що є певні психологічні та законодавчі кордони. Також потрібно зважати, що СРСР була закритою державою і нині приїжджають нові групи, які вже давно приїхали, наприклад, до Франції та США. Також він назвав основні проблеми, з якими стикаються мігранти в Україні — неясність правового статусу і питання нетолерантності, яке нині гостро постає. А найкращим містом визначив Одесу. На думку Блера Рубла, міграція — це нормальне явище, і він сподівається, що її можна використати на користь України.

До речі, трохи інформації. За даними відділення народонаселення при Департаменті ООН з питань соціально-економічних відносин, у 2005 році Україна посідала четверте місце у світі (після США, Росії та Німеччини) за кількістю жителів, що народилися поза її межами (6 833 000). У середині 90-х до України почали прибувати мігранти з Південної Азії, потім повернулися понад чверть мільйона кримських татар, найсвіжішим став потік із тисяч біженців з Кавказу, Афганістану, Іраку. Тепер цей потік дедалі поповнюється людьми з В’єтнаму, Китаю, Африки. Більшість мігрантів зосереджуються у Києві, Харкові, Одесі та Ужгороді.