Напередодні посівної аграріям саме час збирати обіцянки влади

Цьогоріч сільськогосподарський сезон буде як ніколи складним — у самих господарствах це розуміють. Але на півдні, де дозволяє погода, вже почали сіяти. Хоча, звичайно, площі під зерновими у таких умовах зменшаться, питання «виводити техніку на лани чи ні?», здебільшого, не стоїть.

По-перше, в агроформувань немає іншої справи, окрім обробляти землю. По-друге, теоретично сільгоспвиробництво має приносити прибутки. Адже люди можуть не зводити нові будинки, не придбаватимуть машини, обходитимуться без гарного одягу, але їжу купуватимуть завжди. До того ж фахівці обіцяють: і на зернові, й на олійні цьогоріч буде і стабільний попит, і непогані ціни. Але обнадійливі прогнози зовсім не переконують банки у перспективності видавати аграріям кредити. За словами заступника міністра агрополітики Івана Демчака, станом на 16 лютого АПК з початку року взяв їх 209 мільйонів гривень за потреби у 9—10 мільярдів. Багато керівників господарств скаржаться — отримати позику практично неможливо, що неодмінно позначиться на їх роботі. Грошей бракує на найнеобхідніше: пальне, добрива, насіння високих репродукцій — доведеться сіяти тим, що є. Не кажучи вже про сільгосптехніку, придбання якої відкладається до кращих часів.

Тому більшість сільгосппідприємств зовсім не впевнені у своєму майбутньому. Хоча навіть у ці кризові, як кажуть, часи попит на хліб, олію, картоплю залишається стабільним.

Водночас, зрозуміло, якщо ціни на пальне, інші енергоносії знову стрімко поповзуть угору, то в складній ситуації опиниться увесь агросектор — і виробники, і переробники.

Але не варто забувати — окрім економічних чинників, сільське господарство надто залежить від погодних умов. І прогнози не особливо втішні — цього року погода очікується менш сприятливою для великих врожаїв, ніж була торік.

Тим часом, як завжди о цій порі про хліб прийдешній замислилися і в уряді. З цього приводу відбулося кілька кабмінівських нарад. Труднощі посівної у столиці розуміють і намагання аграріїв ставати до весняно-польових робот, незважаючи ні на що, підтримують — здебільшого словом. Обіцянок про виділення селянам здешевлених кредитів, добрив тощо роздано вже чимало. Тепер ось уряд заходився забезпечувати селян та фермерські господарства дизельним пальним та бензином за доступними цінами — відповідно за 4200 та 4000 гривень за тонну. Домовленості про це, начебто, вже є з Кременчуцьким нафтопереробним заводом.

Згідно з розпорядженням уряду «Про додаткові заходи щодо забезпечення сільгосптоваровиробників нафтопродуктами для проведення весняно-польових робіт 2009 року» Кабмін «з метою стабілізації цін на ринку пально-мастильних матеріалів» зобов’язав Мінпаливенерго, НАК «Нафтогаз України» визначити дочірню компанію НАК «Нафтогаз України» «Укргазвидобування» підприємством, яке забезпечить протягом лютого — травня 2009 року постачання для аграріїв 52 тисяч тонн дизельного пального та 68 тисяч тонн бензину.

Рада міністрів Криму та облдержадміністрації мають «визначити... операторів-постачальників для постачання та реалізації нафтопродуктів сільгосптоваровиробникам за цінами, які встановлені з урахуванням відпускних цін виробника, вартості транспортування і зберігання та рівня рентабельності не більше ніж 5 відсотків». А також «здійснювати розподіл виділених обсягів нафтопродуктів між сільгосппідприємствами, фермерськими та особистими селянськими господарствами з урахуванням поданих ними заявок та в межах технологічної потреби у нафтопродуктах для проведення весняно-польових робіт».

Ділити нафтопродукти обіцяють пропорційно посівним площам. Приміром, для Криму, де, очікується, сільгоспкультури цьогоріч займатимуть 880,6 тисячі гектарів, за розподілом належить пільгових 1660 тонн дизельного пального і 2180 тонн бензину. Черкаській області виділили 2316 тонн дизельного пального і 3028 тонн бензину — на 1221,4 тисячі гектарів посівів. Житомирщині на 738,2 тисячі гектарів посівів — 1396 тонн дизельного пального та 1828 тонн бензину. Причому не менш як чверть «горючки» має надійти в господарства вже у лютому.

У сільгосппідприємствах, з керівниками яких довелося поспілкуватися, про пільгове пальне чули, але сприймають цю інформацію швидше як таку собі декларацію влади про наміри, а не реальний ресурс, який вдасться отримати на посівну.