Як порушити закон і залишитися без покарання *

Відомо, що куплене за кордоном авто під час ввезення в Україну потрібно розмитнювати. От тільки ціна такої процедури іноді перевищує половину вартості машини. Тому заповзятливі автолюбителі почали шукати інші шляхи розв’язання цієї проблеми. Спочатку вони через підставних осіб перепродували нерозмитнені машини, а потім, щоб визнати угоду купівлі-продажу дійсною, подавали позови до суду, де була своя людина — суддя Придніпровського району міста Черкаси Ірина Павроз. Вона відкривала за фіктивними позовними заявами «мертві» справи, реєструючи їх під липовими номерами, а потім виносила рішення, згідно з якими позивачі ставали власниками авто без сплати митних зборів. Після чого новоспечені власники вирушали в ДАІ реєструвати за місцем свого проживання придбаний у незаконний спосіб автомобіль на підставі рішення судді Павроз, яка зобов’язувала даішників не перешкоджати їм у цьому. Після того, як таких рішень стало дуже багато, столичні даішники забили тривогу. Перший на їхні офіційні запити відгукнувся голова Придніпровського районного суду Черкас Смоляр. Він під час службової перевірки виявив наявність фіктивних справ у судді Павроз, у зв’язку з чим подав клопотання до компетентних органів про її звільнення. Мабуть, позбавлення дохідного місця для Ірини Аркадіївни стало найтяжчим наслідком у цій історії, оскільки кримінальної відповідальності за вчинене вона так і не зазнала.

Ірина Павроз до початку своєї суддівської кар’єри в 2002 році значилася в прокуратурі Придніпровського району Черкас. Після чого пішла на підвищення в обласну прокуратуру. За такого досвіду роботи проводити злочинні махінації з прийняттям неправосудних рішень стало справою техніки. До того ж афера виявилась досить вигідною, оскільки машини, що незаконно вводилися в оборот на території України, були непрості.

Спочатку проти громадянки Ірини Павроз була порушена кримінальна справа за фактом зловживання службовим становищем (ч. 2 ст. 364 КК України), службової підробки документів (ч. 2 ст. 366 КК) і винесення свідомо неправосудних рішень (ч. 2 ст. 375 КК). Але під час слідства обвинувачення за першими двома статтями з підозрюваної було знято через... відсутність в її діях складу злочину. Більше того, саме досудове слідство у зв’язку з погіршенням стану здоров’я підслідної регулярно припинялося, а потім знову відновлювалося. За цей час Павроз для пом’якшення міри покарання встигла оформити інвалідність ІІ групи й посвідчення чорнобильця. А все тому, що розслідування проводили в рідній Придніпровській прокуратурі.

Така само справа і з винесенням вироку, вірніше, повним виправданням підсудної на підставі п. «б» ст. 1 Закону України «Про амністію» від 17.07.2007 року. Це рішення Смілянський міськрайонний суд Черкаської області прийняв 15.05.2008 року.

Мабуть, такий варіант розв’язки був заздалегідь продуманий обвинувачуваною. Але його втілення затяглося у зв’язку з реалізацією процедури закриття двох кримінальних справ, порушених за фактом зловживання службовим становищем і службовою підробкою документів. Залишалося тільки «відмазатися» від обвинувачень у прийнятті неправосудних рішень. Як бачимо, зробити це в рідній області було неважко. Тим паче що власниками шикарних іномарок, за неофіційними даними, є представники вищих ешелонів влади. Хоча збитки, які завдано державі від злочинної діяльності судді Павроз, обчислюються двома мільйонами гривень. Незважаючи на це, цивільний позов про відшкодування матеріального збитку прокурором Придніпровського району Черкас Юрієм Заплотинським так і не був заявлений, а рішення про виправдання підсудної Павроз ним не оспорювалося в апеляційному суді. Громадськість Черкас звернулася до Генеральної прокуратури, СБУ та Верховної Ради України із проханням перевірити законність рішень органу досудового слідства за цією кримінальною справою. Адже закон — один для всіх.