Своєрідним індикатором ставлення влади до вітчизняного бізнесу є положення ст. 73 Закону «Про Державний бюджет України на 2009 рік» щодо оренди державного та комунального майна виключно на конкурсних засадах. Дискримінаційне для бізнесу положення було винайдене при підготовці держбюджету на 2007 рік (ст. 118) і з незначними змінами дубльоване в держбюджеті-2008 (ст. 67). Нині маємо ст. 73 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік», де навіть повторна передача тому ж самому суб’єкту державного та комунального майна в оренду, за деяким винятком, знову передбачається тільки на конкурсних засадах. Як і в попередні роки, до переліку «пільговиків» не потрапили організації та об’єднання роботодавців і профспілки — отже, в будь-який момент вони можуть опинитись на вулиці, програвши конкурс.

Не обійшлося у ст. 73 нинішнього держбюджету без новації: «запущений по конкурсному колу» по закінченні строку дії договору орендар отримує «преференційну поправку», розмір якої встановлюється Кабміном «і не може бути меншим 0,8». Але не поспішайте радіти! Уявімо типову ситуацію: за раніш орендоване приміщення власник міні-магазину з продажу товарів першої потреби (або чоботарні, майстерні з лагодження одягу тощо) конкурує з новим претендентом — власником салону гральних автоматів. Ну отримає наш підприємець преференцію з коефіцієнтом 0,8... Але хіба господар «одноруких бандитів» не розщедриться на 20% + 1 грн. від вартості вдало розташованого приміщення тільки б виграти конкурс!..

Знову ж таки, в держбюджетному законі ані слова про соціальну значущість об’єктів, розташованих на орендованих площах! Що це за соціальний діалог, коли ігноруються пропозиції, неодноразово озвучені лідерами бізнес-організацій у 2007—2008 роках на всіх рівнях, починаючи від лютневого (2008 року) форуму «Влада і бізнес — партнери»?..

Сьогодні є актуальним відкоригувати держбюджет-2009. Згідно зі ст. 3 Прикінцевих положень, корекція має здійснюватися за результатами виконання бюджету в січні—квітні. На той час держава встигне відчути ще гостріший дефіцит фінансів, для подолання якого згодиться не лише тотальне збільшення надходжень від оренди державного та комунального майна за ст. 73 держбюджету. Ще більше підійде режим «продразвьорстки», а потім нащадки аналізуватимуть причини чергового «голодомору». Адже уважний аналіз положень держбюджетної ст. 73 дозволяє виявити «міни», на яких можуть підірватися не лише орендарі державного та комунального майна, а й державний та місцеві бюджети.

Отже...

1. Відповідно до ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», ст. 764 Цивільного кодексу України, питання щодо припинення або продовження договірних відносин має вирішуватися протягом одного місяця по закінченні терміну дії договору. Мінімальний строк процедури оголошення та проведення конкурсу на отримання права оренди державного нерухомого майна, згідно з порядком укладення договору оренди, передбаченим ст. 9 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», становитиме близько двох місяців.

Отже, довгострокова процедура надання в оренду державного нерухомого майна може призвести до певних ризиків планування діяльності суб’єктів господарювання (орендарів), як комерційних структур, так і державних підприємств.

2. Згідно з Переліком документів, що подаються орендодавцеві для укладення договору оренди державного майна, затвердженим наказом ФДМУ від 14 листопада 2005 року № 2975, орендар повинен надати звіт про незалежну оцінку об’єкта оренди.

Додаткові витрати щодо проведення оцінки державного майна повинні нести суб’єкти господарювання (орендарі). А це — сотні тисяч договорів оренди по Україні! Лише в Києві у 2009 році закінчується строк дії 1076 договорів оренди державного нерухомого майна, укладених між регіональним відділенням ФДМУ по м. Києву та суб’єктами господарювання різної форми власності. Загальна прогнозована сума держбюджетних надходжень протягом 2009 року від оренди за зазначеними договорами (без врахування індексу інфляції) сягає 50 млн. грн.

Неврегульованість процедури проведення конкурсу на отримання права оренди по закінченні строку дії договорів оренди до норм чинного законодавства може призвести до припинення чинності договорів, а отже — до зменшення надходжень від орендних платежів до держбюджету.

3. Відповідно до п. 1 ст. 27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», у разі закінчення строку дії договору оренди та відмови від його продовження орендар зобов’язаний повернути орендодавцеві об’єкт оренди на умовах, зазначених у договорі.

У разі його згоди брати участь у конкурсі на отримання права оренди цього об’єкта орендар не має правових підстав перебувати на об’єкті оренди від моменту припинення чинності старого договору до моменту підписання нового.

4. Ст. 777 Цивільного кодексу України визначено, що наймач, який належним чином виконує обов’язки за договором найму, по закінченні строку договору має переважне право перед іншими особами на укладення договору найму на новий строк. Згідно зі ст. 73 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік», орендодавець при визначенні переможця конкурсу, за інших рівних умов, надає перевагу пропозиціям орендаря, який належним чином виконував свої обов’язки, шляхом застосування преференційної поправки, встановленої Кабміном, розмір якої не може бути меншим 0,8.

Проте розмір преференційної поправки Кабінетом Міністрів України й досі не встановлено. І чи можемо вважати, що він буде об’єктивним, у тому числі при застосуванні?..

І останнє. Очевидно, понад дворічне випробування «антиорендної» статті так добре довело її дійовість у справі розорення бізнесу, що нині підготовлено проект змін до Закону «Про оренду державного та комунального майна»: щоб не мати клопоту із «мінуванням» держбюджету, відповідні положення невдовзі можуть бути раз і назавжди узаконені! Годі й сумніватися, що це остаточно розв’яже руки ділкам, охочим захопити майно, приведене до ладу чужими зусиллями.

Війну з власною державою український бізнес виграти стосовно оренди, як і в темі МАФів, не може... але, на загальний подив, він і досі живий! За це йому — уклін до землі.

А владі?..

Отже, шановні посадовці, будь ласка, поверніться спиною до кризи, а обличчям — до вітчизняного бізнесу. Можливо, тоді й кризи не стане?!

Віктор ХМІЛЬОВСЬКИЙ, президент Спілки орендарів і підприємців України, заслужений економіст України.