Комітет Верховної Ради з питань промислової і регуляторної політики та підприємництва спільно з представниками органів виконавчої влади, профспілкових організацій, керівниками металургійних підприємств обговорив стан виконання меморандуму порозуміння між урядом та підприємствами гірничо-металургійного комплексу (ГМК), який було підписано в листопаді минулого року. Нагадаю, цей документ став природною реакцією на глобальні виклики, які постали перед галуззю, — падіння світових цін і скорочення попиту на метал.

Кризові явища у ГМК в останньому кварталі минулого року більш ніж очевидні. Виплавка сталі у вересні—листопаді зменшилася у 2,5 разу (річний показник поступається показнику попереднього року на 5,7 мільйона тонн). Експорт прокату з України торік скоротився на 1,4 мільйона тонн. Причому його споживання на внутрішньому ринку знизилося на 20 відсотків — до 8,8 мільйона тонн (тоді як імпорт зріс на 10 відсотків).

За оцінками експертів, які здебільшого поділяють і власники меткомбінатів, цього року очікується істотне зменшення завантаження виробничих потужностей через падіння попиту на сталь на всіх експортних ринках. Перспективи світового автомобілебудування як найбільшого споживача листового прокату малопрогнозовані, а його експорт, за даними митниці, в січні продовжував скорочуватися (на 19 відсотків проти грудня і на 29 відсотків — у річному вимірі).

Учасники «круглого столу» — й металурги, й експерти, й законодавці — одностайні в тому, що підтримка державою, по суті, приватизованої і ще недавно чи не найбільш продуктивної галузі має здійснюватися у трьох напрямах. По-перше, у збереженні та відновленні внутрішнього і зовнішнього попиту на метал. По-друге, у забезпеченні швидкого повернення експортного ПДВ. Законодавче закріплення цього процесу дало б змогу бодай частково відновити оборотний капітал за умов втраченої ліквідності. По-третє, слід уникати, а не розгортати штучне заморожування розвитку ГМК шляхом державного регулювання рівнів зайнятості або галузевих цін.

Інакше кажучи, металурги чекають від уряду більшої уваги до проблем будівельної, машинобудівної і трубної галузей, які є майже стовідсотковими споживачами металу. Очікують на те, що уряд вживе відповідних заходів для погашення боргів з ПДВ (станом на 1 січня ц. р. заявлена сума довідшкодування перевищувала один мільярд гривень) і збереже реалістичні підходи до проблем зайнятості в ГМК.

— Важко переоцінити значення підписаного в листопаді меморандуму, — каже голова комітету Наталія Королевська. — Адже фактично, попри всі глобальні виклики, металургійна галузь вже в грудні вийшла на обсяги виробництва рівня вересня. Але, як підкреслювали учасники «круглого столу», цінові прогнози на нинішній рік невтішні, а з рецесії не вийти без консолідованого протистояння кризі з боку держави й бізнесу. Тому пропозиція поглибити умови меморандуму між урядом і підприємствами ГМК і продовжити його дію до кінця 2009 року, як на мене, дуже своєчасна і корисна. Ми повинні розуміти, що існує небезпека того, що через затяжну кризу металургія може позбутися свого місця на світових ринках, де китайські та російські експортери користуються державною підтримкою.

Шукати причини, а не долати наслідки

На спільному засіданні Комітету Верховної Ради з питань охорони здоров’я і колегії Міністерства охорони здоров’я України голова комітету Тетяна Бахтеєва виступила з доповіддю про боротьбу з епідемією ВІЛ/СНІДу в Україні. У засіданні брали участь міністр охорони здоров’я України Василь Князевич, президент Академії медичних наук України Олександр Возіанов, провідні вчені і практики, заступники голів облдержадміністрацій, начальники обласних управлінь охорони здоров’я, представники громадських організацій.

Як повідомляє прес-служба Т. Бахтеєвої, парламентарій підкреслила: «Ця страшна хвороба, нікому не відома 27 років тому, вже забрала життя 25 мільйонів людей в усьому світі і спричинила глибокі демографічні зміни в багатьох країнах. Україна втратила 15 тисяч 200 чоловік від захворювань, спровокованих СНІДом». За словами Т. Бахтеєвої, масштаби епідемії ВІЛ-інфекції/СНІДу в Україні продовжують ширитись. Офіційно зареєстровано 141 тисячу 277 ВІЛ-інфікованих, але, за оцінними даними ВООЗ, таких людей в Україні 440 тисяч. На диспансерному обліку перебувають 7 тисяч 985 дітей, народжених ВІЛ-інфікованими жінками.

Глава комітету підкреслила, що попередня Національна програма профілактики ВІЛ-інфекції/СНІДу на 2004—2008 роки не привела до стабілізації темпів поширення цієї хвороби в Україні, незважаючи на значні фінансові ресурси, виділені на її реалізацію (майже 1,8 млрд. грн.). Однією з основних причин низької ефективності заходів попередніх програм було те, що переважна більшість фінансових ресурсів (75 відсотків) витрачалася на закупівлю антиретровірусних препаратів і тест-систем, а на профілактику й створення дієвої системи протистояння епідемії кошти не спрямовувались.

Т. Бахтеєва нагадала про необхідність раціонально використовувати державні кошти на нову програму профілактики і боротьби зі СНІДом, розраховану на 2009—2013 роки. «На жаль, у державному бюджеті на 2009 рік на фінансування цієї програми передбачено лише 179,9 млн. грн. за запланованих 345,5 млн. грн.», — сказала депутат.

Контракти мають бути представлені депутатам

Глава Комітету Верховної Ради з питань національної безпеки та оборони Анатолій Гриценко не має наміру знайомитися з газовими контрактами в спеціальній кімнаті і наполягає на тому, щоб їх було надано народним депутатам, повідомляє прес-служба депутата.

Відповідаючи на запитання, чи одержав він доступ до контрактів, що йому обіцяла Прем’єр-міністр України Юлія Тимошенко, А. Гриценко сказав: «Пані Тимошенко обіцяла, що в якусь кімнату вона готова... Я ні в яку кімнату з нею ходити не збираюсь. Вона знає, що кожен депутат має допуск за формою один, і він дає право на роботу не тільки з конфіденційними, а й із секретними та надсекретними документами особливої важливості. Ми доб’ємося того, що документи будуть тут. Сьогодні їх тут нема».

Нечесних чиновників заноситимуть до «Чорної книги»

У Луганській області з’явиться «Чорна книга», куди будуть вписувати чиновників, які перешкоджають розвиткові бізнесу. Про це повідомила голова Комітету з питань промислової і регуляторної політики та підприємництва Наталія Королевська.

«Мене дуже непокоїть те, що нині фіскальні та інші контролюючі структури використовують фінансово-економічну кризу, щоб посилити тиск на підприємців, — прокоментувала депутат це починання. — Якщо і далі так піде, то до часу виходу з кризи підприємців можна буде в «Червону книгу» заносити. Від цього всі програють».

За словами Наталії Королевської, бути занесеним у «Чорну книгу» — дуже сумнівна «честь» для чиновників, але її удостояться ті, хто сприймає перебування на державній службі та відповідні повноваження як можливість незаконно поліпшити свій добробут.