Уряд бере курс на докапіталізацію комбанків через викуп їхніх акцій — про тупцювання на грошах під загрозою дефолту.

За даними Держказначейства, дефіцит зведеного бюджету торік зріс на 84,9 відсотка, до 14,2 мільярда гривень — про дурилку-лічилку.

Законодавці пропонують реструктурувати кредити фермерів і пекарів щонайменше на 600 мільйонів гривень — про сніг на голову.

Система на довір’ї

Юлія Тимошенко закликала політиків не спекулювати на темі дефолту, яку вона, власне, і розпочала своїми підозрами стосовно «Укравтодору». Як гукнеш... На нездатність України відповідати за своїми борговими зобов’язаннями опосередковано натякають і негативні прогнози міжнародних рейтингових агентств щодо платоспроможності наших комбанків, підприємств і муніципалітетів. Кажуть, золотовалютних резервів достатньо, щоб покрити на 100 відсотків цьогорічні борги комбанків, але не вирішити їхні проблеми. Нагадаю, у січні Нацбанк спрямував на підтримку валютного курсу 1,6 мільярда доларів США, тоді як вклади населення за цей час схудли на 13,7 мільярда гривень і 440 мільйонів доларів США. При тому, що 26 фінустанов перебували у стані ліквідації. Річ не в шокуючих витратах держави, а в тому, що вони обіцяють зростати!

Авжеж, роблять висновки міжнародні експерти, ВАТ «Азовсталь» є невід’ємною частиною добре капіталізованого холдингу, але ж його ліквідність залежить від торговельного обороту, який скорочується через падіння зовнішнього попиту на метал. Платоспроможність ваших мегаполісів, кивають у наш бік, передусім залежить від загального економічного стану. І це вірно, падіння ВВП у січні сягнуло щонайменше 20 відсотків.

Пишуть про втрату гривнею третини її вартості — справедливо, але банкам вже не вистачає грошей навіть для платіжного обігу. Девальвація нацвалют — захисна реакція на виклики глобальної кризи. І певною мірою корисна, бо сприяє, скажімо, ціновій конкурентоспроможності товарів на зовнішніх ринках та змушує подбати про імпортозаміщення... Якби не знати, що добру половину кредитів комбанки видали в доларах США позичальникам, котрі виробляють щонайменше 80 відсотків ВВП! І про те, що держгарантія повернення кожного з них важить 150 тисяч гривень. І про те, що, аби уникнути дефолтів за зовнішніми запозиченнями, комбанки торік не тільки капіталізувалися на 92,3 (!), а й примусово зупинили виплату банківських вкладів.

Згортання кредитних програм спричинило спершу подорожчання, а потім дефіцит кредитних ресурсів. У січні комбанки вже не мали мотивації навіть до середньострокового кредитування економіки. Відновити рух коштів від позичальника і навпаки означає реанімувати ділову активність. Саме нестримне збільшення проблемних кредитів є головним подразником збитковості у фінансовому секторі. Це розумів міністр фінансів Віктор Пинзеник, який пішов. Про це свідчать його бюджетні заявки на випуск облігацій внутрішньої держпозики (ОВДП), і, зокрема, 44 мільярди гривень відводилося на втілення в життя розумної схеми докапіталізації банків. Тепер про неї заговорили, як про рятівну, і в Нацбанку (Олександр Савченко), і в уряді (Юлія Тимошенко, Олександр Турчинов) і у Світовому банку, який готовий виділити упродовж року до 750 мільйонів доларів США для докапіталізації проблемних банків. Прем’єр пообіцяла, що ця схема запрацює невідкладно. Причому не йдеться про націоналізацію, оскільки, допомагаючи проблемному банку, держава не перебиратиме на себе контрольний пакет акцій. Якщо не докапіталізувати найближчим часом проблемні банки державним і приватним коштом, то чимало з них ми втратимо вже цього року. Їх поглинатимуть і купуватимуть за безцінь, як нерухомість. Це добре, що Промінвестбанк серед тижня оголосив про відновлення розрахунків зі своїми кредиторами, але він уже не наш, а російський.

Люди на подвійному гачку

Ті, хто наврочує Україні дефолт, пишуть: «Політична боротьба між Президентом країни і Прем’єр-міністром напередодні президентських виборів погіршує ситуацію». М’яко кажучи. Ця боротьба деморалізує виконавчу вертикаль влади і унеможливлює мінімізацію наслідків економічної кризи. Динаміка зростання дефіциту зведеного бюджету за минулий рік свідчить, що державні видатки за цей період зросли майже на 36 відсотків. Але економіка ще не падала так глибоко, як у січні, прямі інвестиції почали скорочуватися тільки в останньому кварталі, Мінекономіки складало оптимістичні сценарії. Якби Юлія Тимошенко не відмовилася скорочувати бюджетні видатки (пільги чиновникам, пенсіонерам, працівникам правоохоронних органів, чорнобильцям, дітям війни та ін.), як того вимагає МВФ, то так вчинили б законодавці. Якби вона зголосилася на це, то не мала б фіскального впливу на економічну кризу, доступу до такого важливого важеля, як рефінансування. Нагадаю, в обмін на рефінансування комбанки вже пролонгували кредити аграріям на 240 мільйонів гривень. А звітного тижня парламент прийняв у першому читанні законопроект, згідно з яким банкам доручають реструктуризувати заборгованість хлібопекарських підприємств за валютними кредитами, які надавалися до листопада 2008 року, з переведенням їх у гривню. Курсову різницю у щонайменше 60 мільйонів доларів США покриє бюджет. Ще 226 мільйонів гривень буде спрямовано на кредитну підтримку фермерів. Я вже не кажу про прийнятий у першому читанні законопроект, який повертає підвищені від початку року ставки транспортного збору, а, отже, зменшує доходи вже затверджених місцевих бюджетів, за оцінками голови податково-митного комітету Верховної Ради Сергія Терьохіна, на 1,5 мільярда гривень.

Зрозуміло, люди сидять на подвійному гачку — в кризи і влади. І видатки держави зростатимуть не менш стрімко, ніж будуть худнути її доходи. Але це не привід смикати гачки врізнобіч. Секретаріат Президента, скажімо, серед тижня звинуватив уряд у приховуванні суворої правди від народу про падіння ВВП у січні. Несправедливо, кажуть хлопаки у підвішеному стані, а що як та правда була не така нестерпна?!

Мал. Олексія КУСТОВСЬКОГО.