...А шестеро дихають у потилицю

— Я думаю, що основна хвиля скорочень на підприємствах уже пройшла й надалі зростання безробіття не передбачається, — так відповів на запитання кореспондента «Голосу України» начальник Головного управління праці й соціального захисту населення облдержадміністрації Володимир Семенюк. І підтвердив свою відповідь такою статистикою: якщо у листопаді-грудні кількість звільнених перевищувала 900 осіб на місяць, то у січні вона знизилася до 553.

Щодо розчарувань у можливостях центру зайнятості, то вони, вочевидь, є, судячи з тієї ж таки статистики. На сьогодні в області 8,7 тис. вільних робочих місць (3,6 тис. вакансій — для людей робітничих професій, 2,5 тис. — для службовців і 2,6 тис. — для осіб без професії), а зареєстрованих претендентів на них — 60,2 тис. (це близько 3% від загальної кількості працездатних громадян). Отже, центр може забезпечити роботою приблизно кожного сьомого. А шестеро дихають йому в потилицю...

Це, не забуваймо, тільки ті, що перебувають на обліку в центрі зайнятості. Їх було б набагато більше, допускає Володимир Семенюк, якби допомога по безробіттю у нас дорівнювала європейській (1200 євро). А так багато хто спочатку намагається працевлаштуватися самотужки, а опинившись на мілині, йде по державну підтримку. Нині її отримують 42 тис. осіб із загальної кількості зареєстрованих непрацюючих: 500 грн. — мінімум, 1936 грн. — максимум. У середньому виходить по 748,4 грн. (трохи більше прожиткового мінімуму, який становить 669 грн.).

А тепер погляньмо на явище під назвою «скорочення» в розрізі. У січні, за словами Володимира Семенюка, 51% працівників було звільнено за згодою сторін (пункт 1 ст. 36 Кодексу законів про працю України), 33% — за власним бажанням (ст. 38), і лише 6% — через скорочення персоналу чи реорганізацію виробництва (пункт 1 ст. 40). Ситуацію загострює той факт, що відтоді, як були внесені «антикризові» зміни до законодавства, яке регулює зайнятість населення, звільнення за згодою сторін належить до «неповажних» причин, тобто таких, що повністю на совісті найманого працівника. Фактично воно тепер прирівнюється до звільнення за власним бажанням, а отже, той 51% викинутих на вулицю «за згодою сторін» з 13 січня, відколи набрали чинності внесені до законодавства зміни, втратив переваги в отриманні допомоги з безробіття: тепер виплата призначеної державної допомоги розпочинається з 91 календарного дня після початку безробіття (а не з восьмого, як раніше), і отримують вони її в урізаному розмірі (80, а не 100 відсотків від базової величини, визначеної для розрахунку), а термін цих виплат не перевищує 270 календарних днів (тоді як раніше виплата матеріального забезпечення для таких безробітних тривала протягом 360 календарних днів).

Водночас зміни до законів про працю спрямовані на те, щоб зберегти кадровий потенціал і знизити рівень безробіття, прокоментувала ситуацію старший інспектор інспекції з контролю за дотриманням законодавства про зайнятість населення Дніпропетровського обласного центру зайнятості Валентина Курій.

— Зокрема, — зазначила вона, — законодавством передбачено фінансування роботодавця, якщо він замість того, щоб звільнити працівників через простої виробництва, направить їх здобувати професійну освіту чи підвищувати кваліфікацію. Державна служба зайнятості відшкодує витрати роботодавця на навчання цих працівників. Передбачено також фінансування роботодавців у разі, якщо працівники з неоплачуваних відпусток повернуться на менш оплачувану роботу. Крім того, 13 січня цього року набрали чинності статті закону про часткове безробіття, які передбачають фінансування оплати праці, якщо виробництво простоює не з вини роботодавця. Виплати в цьому разі будуть не нижчими за прожитковий мінімум і триватимуть щонайбільше шість місяців. Механізм фінансування цих програм розробляється.

На зменшення рівня безробіття мають спрацювати й зміни в переліку зайнятих осіб. Відтепер такими вважаються члени особистих сільських господарств, тобто ті селяни, які мають земельні ділянки, призначені для вирощування сільгосппродукції. Розширилося й коло застрахованих у Державному фонді зайнятості, до якого тепер також належать особи, котрі надають послуги згідно з цивільно-правовими договорами, ті, хто проходить військову службу (крім «строковиків»), працюючі пенсіонери, іноземці та особи без громадянства.

До речі, завдяки внесеним змінам, зауважила Валентина Курій, закон чітко став на захист вітчизняного працівника: якщо роботодавець захоче взяти на роботу іноземця, то він має узгодити це зі службою зайнятості, інакше заплатить понад 12 тис. грн. штрафу, тобто двадцять мінімальних зарплат (а не 850 грн., як раніше).

Тим часом рівень зареєстрованого безробіття в області зростає: нині він становить 2,5% (проти 1,7% півроку тому). А скільки незареєстрованих? За словами В. Семенюка, ближчий до реального показник, обчислений за системою МОП (Міжнародної організації праці). Згідно з опитуванням, яке проводять органи статистики, на сьогодні без роботи залишаються 90 тисяч жителів області. Можна погодитися з Валентиною Курій, що більш жорсткі норми в цьому разі покликані ліквідувати утриманство, яке породжували центри зайнятості в їхньому попередньому вигляді, і активізувати пошуки роботи.

З другого боку, будівельником, торговим рекламним агентом і ріелтером, а саме такі спеціальності останнім часом почали з’являтися в охлялому банку вакансій, навіть за великого бажання навряд чи може стати кожен сьомий, не кажучи вже про всі 60 тисяч людей, які сподіваються працевлаштуватися через центр зайнятості.

Фото автора.