Ця історія задумана і зрежисована деякими керівниками з Сумської облдержадміністрації в далекому 2005 році за таким крученим сюжетом, точніше двома — сам дідько одразу не второпає, що до чого. Обласні «сіячі» доброго і мудрого завдали ударів одночасно по двох заздалегідь визначених цілях — обласному ліцею для обдарованих дітей, який, зібравши під своїм дахом з усього регіону більш як 200 учнів, уже декілька років функціонував при Сумському державному педагогічному університеті, та по Сумській школі-інтернаті І—ІІ ступенів, де на той час навчалося близько 200 дітей-сиріт. Ліцей, як свідчить депутат обласної ради Діана Рохманова, три роки тому позбавили ліцензії на право навчання й тим самим фактично позбавили права на існування. Ось тоді вперше запустили в маси ідею про необхідність підселення осиротілого ліцею до школи-інтернату. Однак тоді пробний камінь не спрацював: шефство над ліцеєм з доброї волі взяло керівництво ВАТ «Сумихімпром», яке на два роки надало прихисток обдарованим дітям у своєму літньому дитячому оздоровчому таборі «Ровесник».

«Обдарованим» — палаци, сиротам — резервації?..

Тим часом, як сказала нещодавно на прес-конференції вчитель школи-інтернату Оксана Єфременко, за чотири останні роки кількість учнів в інтернаті зменшилася більш як удвічі — з 213 до 91 учня. І причина не в погіршенні демографічної ситуації в області. Увесь цей час обласні «хрещені» не покладаючи рук, цілеспрямовано займаються знищенням найкращого сирітського шкільного закладу регіону. Більше того, вже три роки «куратори» самочинно наклали табу на прийом учнів-сиріт до школи. Увесь цей час дітей розподіляють лише по районних інтернатах. Приміром, у 2007 році саме до Роменської школи-інтернату було відправлено увесь другий клас, а дітей з підготовчої групи — до сумської школи №22.

Дяді хочуть хатку, з нею сіножатку, і ставок, і млинок, і вишневенький садок

Перелічені сюжетні лінії втаємниченого сценарію злилися в одну на початку минулої осені, коли через відсутність приміщення для навчання обдаровані діти з гімназії разом зі своїми батьками розпочали новий навчальний рік не за партами, а триденним пікетом перед вікнами облдержадміністрації. Ось тоді керівні сурми й заграли вже на повний голос знайому пісню про термінову необхідність переселення безгоспної гімназії, в якій налічується близько 230 дітей, до школи-інтернату. Щоб переконати суспільство в чистоті своїх «благородних» помислів і «щирій» любові до дітей-сиріт, влада навіть пообіцяла виділити від власних коштів, а точніше з бюджету, на ремонт інтернату п’ять мільйонів гривень. Однак ця раптова «щедрість» викликала у громади цілком закономірну підозрілість... Адже можновладні сурми лунали дисонансом всупереч минулорічному одноголосному рішенню сесії Сумської облради про недоцільність такого рішення від 16.05.08 р., і санітарним нормам, згідно з якими гуртожиток школи-інтернату максимально розрахований на проживання в ньому заледве 140 чоловік. Якщо ж до нинішніх 90 з лишком дітей-сиріт підселити ще більше 200 гімназистів, то школа-інтернат перетвориться для бідних дітей на справжні содом і гоморру.

З розмов, які просочуються з обласних депутатських і чиновницьких коридорів, сумчани вже давно зрозуміли, що можновладне «піклування» про долю сиріт і гімназистів — справді від лукавого. І це попри неодноразові звернення-протести колективу школи-інтернату до керівників найвищих органів влади України, а заодно й висновки тимчасової контрольної депутатської комісії Сумської обласної ради на чолі з Людмилою Шевченко. Тож всі сходяться в одному, що після злиття інтернату з гімназією (їжака з вужем) ситуація розгортатиметься за таким сценарієм. За рік-два від дітей-сиріт в школі-інтернаті залишиться лише одна згадка, оскільки всі вони будуть передислоковані люблячими «хрещеними» в райони. А слідом за сиротами відправлять у «вільне плавання» й гімназію з усіма її обдаруваннями.

І це, схоже, правда. Поміркуйте самі. В обласному центрі декілька некомплектних середніх шкіл, де знайдеться місце і гімназії, і гуртожитку для гімназистів. При цьому керівництво ВАТ «Сумихімпром» дало згоду надати посильну допомогу в облаштуванні і навчальних класів, і спального корпусу. Проблема лише в одному мільйоні гривень, який зажадала міська влада за передачу приміщення в обласну комунальну власність. Де їх взяти? З тих п’яти мільйонів, якими так щедро розкидається обласна влада.

— Якби хотіли і справді піклувалися про сиріт — вже давно б дали, — коментує ситуацію Діана Рохманова. — Та, за великим рахунком, «хрещеним» доля сиріт і гімназистів до великої лампочки. Дай їм волю, вони прямо сьогодні відправили б незахищених сиріт у резервацію. Ось тому і напускають туману про об’єднання інтернату і гімназії. Ці діти з їхньою сирітською долею потрібні сумським можновладцям, як мертвому кадило. Схоже, більмом в їхніх очах, яке не дає спокою ні вдень, ні вночі, стоять дев’ять гектарів землі-оази, на якій розташована школа-інтернат, з прилягаючим до неї озером, переліском і «царським селом», яке оточило її з усіх боків. За цю маленьку Швейцарію вони будь-кого зживуть з цього світу і навіть бровою не поведуть.

Задзеркалля «затемнених» душ!

Утім, ця перлина сумським «хрещеним» вочевидь не по зубах. Зате їхнім столичним сюзеренам якраз пасує: проковтнуть і ще надбавки зажадають. До речі, це вже не перша спроба новоспеченої столичної «знаті» прибрати до рук об’єкти в найзаповітніших місцях і Сум, і регіону. Торік, наприклад, найнахабніші з них здійснили атаку на два медичні об’єкти також у Сумах, зокрема, на обласний диспансер радіаційного захисту населення, розташований в дендропарку зі статусом історичної пам’ятки національного значення. Причому підручними у столичних замовників ходили ті самі запопадливі «сценаристи-ініціатори» об’єднання школи-інтернату з гімназією. На щастя, тоді прихватизатори спіймали облизня: громада міста спільними зусиллями відстояла від зайд національне надбання. Чи знайдуться в Сумах такі ж захисники у дітей-сиріт з школи-інтернату?

— Знайдуться, точніше, вже знайшлися, — переконувала журналістів голова обласної організації «Всеукраїнського союзу жінок-трудівниць за майбутнє дітей України», депутат Сумської обласної ради Діана Рохманова. — За ініціативи сумчан в Києві відбудеться республіканський «круглий стіл» нашого союзу, на якому й розглядатиметься питання захисту дітей-сиріт школи-інтернату від зазіхань можновладців. Резолюцію засідання буде направлено до Верховної Ради України. Якщо й це не допоможе, звертатимемося по захист до міжнародних організацій, зокрема, Всесвітньої організації захисту дітей при Організації Об’єднаних Націй...

Сумська область.