Громадська рада управління курортно-туристичною індустрією Ворзеля, одним із основних напрямків роботи якої є збереження цільового призначення рекреаційних земель, делегувала мені на громадських засадах повноваження з проведення моніторингу об’єктів санаторно-курортного призначення. Що мені вдалось зробити?

Ворзель — лікувально-оздоровчий і туристичний об’єкт. Завдячуючи лісу, артезіанській воді (свердловини збереглись), близькості до Києва він має великі шанси для розвитку, зокрема, і дитячого лікувально-оздоровчого туризму.

У Києві часто можна зустріти екскурсії школярів із різних куточків України. Якось познайомилась з одеськими школярами. Приїхали на автобусі, зупинились у Білій Церкві. На екскурсії до столиці щодня доїжджали. «Так дешевше...» — пояснила вчителька.

Виникає запитання: чому б на рівні держави не розробити програму патріотичного виховання дітей, однією із складових якої було б знайомство зі столицею? Слід лише знайти спільну мову з власниками і орендарями земель 12 колишніх піонерських таборів та залучити інвестиції. Тоді стане реальністю створення сучасного центру дитячого відпочинку, що включатиме різноманітні напрямки діяльності — від оздоровлення до організації туристичної та екскурсійної програм.

Міністерства культури і туризму, молоді, сім’ї і спорту, освіти і науки, охорони здоров’я, праці мають бути зацікавлені у розбудові молодіжних і дитячих таборів.

Для мешканців Ворзеля — це реальне наближення до стратегічної мети — відродження міста-курорту з усіма позитивними наслідками.

А тепер щодо моніторингу. Зібравши інформацію про власників і орендарів колишніх піонерських таборів, озброївшись аргументами у вигляді указів, чотирма власними статтями на цю тему, зокрема, у «Голосі України», почала налагоджувати зв’язок. І що з’ясувалося?

Землі колишнього табору «Стрімкий» нині підпорядковані санаторію «Ворзель» НАНУ. Його головний лікар Таміла Руденко з розумінням поставилась до ідеї. «Але хто профінансує цей проект?» — слушно запитала. Запропонувала звернутись до відомих українських фондів.

Табір «Сосновий» належав виробничому об’єднанню «Медапаратура», а тепер землю орендує фармацевтична корпорація «Артеріум». Її виконавчий директор Яцюк повідомив, що керівництво розглядає питання облаштування земель, але економічна ситуація в країні усе гальмує.

«Схід» — табір Київського заводу «Торгмаш». Нині землі належать компанії, яку представляє директор Інституту проблем екології і енергозбереження. Випадково зустріла його у Києві. Сказав, що планували побудувати сім будинків для сімейного відпочинку співробітників, але не мають потрібних коштів.

Землями колишнього табору «Світанок» користується Українська гірничо-металургійна компанія. Дирекція запропонувала мені зустрітись із менеджером з реклами, але він не володів жодною інформацією. Секретар пообіцяла передати наші пропозиції новому генеральному директору.

З власниками решти восьми колишніх піонерських таборів зустрітись, на жаль, не вдалось.

На часі також розшук власників земель колишніх таборів «Харчовик», «Білочка», «Ялинка» і «Зоря».

Резюме: ніхто з нинішніх хазяїв не бачить на орендованій землі дитячих оздоровчих закладів.

Отже, вимога цільового землекористування ігнорується?

Данута КОСТУРА.

Київська область.