Кожному сороковому мешканцю Миколаївської області поставлено діагноз «рак». З таким вироком живуть і доживають майже 30 тисяч миколаївців. От тільки обговорювати цю тему, розповідати про неї погоджуються далеко не всі. Хоча тут не говорити треба б — кричати.

Цур, мене!

Мені було років п’ять, коли померла мамина подруга, тітка Люда. Молода, красива жінка, дуже схожа на Софію Ротару. Такою вона залишилася у моїх спогадах про дитинство. Дорослі шепотілися на кухні: «Рак убив Люду». Що за хвороба така? Довідалася згодом. Спочатку моторошна хвороба забирала друзів і знайомих моїх батьків. А в 34 роки від раку згоріла вже моя близька подруга-одноліток, життєлюбна Лілечка.

Через страх накликати біду ми просто від неї відмахуємося. «Цур, мене, цур! Зі мною цього не станеться. Не може. Не повинно!» Не сумнівайтеся, точно так думали нинішні пацієнти онкодиспасеру. Ті, хто ще вірить у диво, і ті, хто вже не вірить. Ті, кого виписали з лікарні помирати вдома. І ті, хто в надії на одужання продав квартиру, дачу — все. Лікування потребує колосальних витрат. Один сеанс хіміотерапії — 6 тисяч гривень. А призначають не менше десяти. Про це розповіла знайома, в якої в диспансері лежить близька родичка. Із четвертою стадією раку. Зрозуміло, що ніяка «хімія» уже не врятує. Найлегше звинувачувати у всіх бідах лікарів. Але ж не лікар винуватий, що хвороба вибрала жертву. Хоча... Але це вже інша історія.

І говорити, і писати, і навіть думати про онкологію страшно. Сьогодні у жіночих консультаціях обов’язково беруть аналіз на наявність ракових клітин. Запитую, коли чекати результату? У відповідь: «Не переживайте, вам зателефонують. Раптом що...». І ти здригаєшся від кожного телефонного дзвінка. Минає місяць, другий. Слава Богу, не зателефонували!

У клішнях раку

Раком хворіють в Європі та Америці, на Заході та на Сході. До речі, на Сході рідше. У Китаї, наприклад, лише 11 випадків на сто тисяч населення. Лікарі пояснюють такий феномен культурою харчування. Уживання рослинної, здорової їжі однозначно зменшує ризик захворювання. В України, як і в багатьох держав колишнього Союзу, досить високий рівень онкологічної небезпеки. Причини відомі — бідність, нездорові звички, неправильне харчування, погана екологія, злиденне становище медицини, і, зрештою, відсутність інформації про те, як не допустити хворобу або виявити її на ранніх стадіях.

«Втішу» миколаївців. Наша область посідає третє місце в Україні за кількістю онкозахворювань. Попереду — Севастополь і Кіровоград. Найнижчий рівень захворюваності — на Західній Україні, у Закарпатській, Волинській, Івано-Франківській областях. Якщо у нас фіксують 70 випадків на 10 тисяч населення, то там лише 30—40. Що стосується місцевої географії хвороби, то найбільш «раконебезпечні» Миколаїв, Миколаївський, Новоодеський, Врадіївський, Снігурівський райони. Найменше випадків в Єланецькому, Березанському, Братському районах. Щоправда, як пояснив головлікар обласного онкодиспансеру Петро Безносенко, статистика ця досить умовна. В Єланці, може, й менше випадків, та лише через невиявлення хвороби.

Петро Іванович повідомив і підбадьорливу новину. Якщо за кількістю захворілих ми справді на третьому місці, то за смертністю аж на 19-му. І цей факт дає змогу не лише порадіти за нашу медицину, а й зробити висновок. Рак можна й потрібно лікувати!

«На першій і другій стадіях онкозахворювання, — каже лікар, — повне видужання, принаймні в разі раку молочної залози, настає у 85 відсотках із всіх випадків. На третій і четвертій стадіях відсоток набагато менший. Тому дуже важливо вчасно виявити пухлину, діагностувати її й призначити лікування. Тоді до останніх стадій справа не дійде». Природне запитання: як можна виявити хворобу самостійно? Виявляється, можна. Річ у тім, що, наприклад, у жінок 70 відсотків онкозахворювань піддається візуальному обстеженню. Рак молочної залози, шкіри, щитовидної залози тощо. А за спостереженнями фахівців, дев’ять із десяти жінок самі виявляють у себе пухлину молочної залози ще на ранніх стадіях. Виходить, шанси на видужання значно збільшуються.

Груди на екрані? Порнографія!

Щогодини в Україні від раку молочної залози помирає одна жінка. Кожні 40 хвилин виявляють новий випадок раку молочної залози. Щодня до лікаря-мамолога звертаються 450—500 українських жінок. Рак молочної залози — лідер жіночої онкології.

У групі ризику — жінки від 40 років. За спостереженнями фахівців, у віковій групі 20—30 років лише 2 відсотки захворілих, 30—40 років — 11 відсотків, 40—50 — 25, 50—60 — 25, 60—70 років — 23 відсотки, старше — відсотки, що залишилися. Хвороба — завжди тільки наслідок. Основні причини: пізні пологи, відмова від вигодовування груддю, аборти. Паління! Доведено, що ця шкідлива звичка призводить до гормональних порушень. Можна стверджувати, що сприятливим для розвитку хвороби тлом є також фізичні травми, мастити й мастопатії, ожиріння, гіпертонія, неправильне харчування. Присутній і фактор спадковості (7 відсотків).

Лікарі абсолютно впевнені: жінка сама може виявити в себе пухлину. У розвинених країнах самообстеження молочних залоз — процедура настільки ж звична, як і чищення зубів. У лікарнях, у громадських місцях поширюють листівки з докладним описом стосовно самообстеження грудей. Жінки знають, як це робити і роблять. Роблять не для того, щоб знайти хворобу, а для того, щоб переконатися у власному здоров’ї. Міні-соцопитування, котре я провела серед своїх подруг, показало, що ніхто із них спеціально не обстежує себе. А багато хто просто не знають, як це робити.

— Ми готові допомогти жінкам! — заявляє Петро Безносенко. — Готові надавати матеріали з ілюстраціями в газети, відеоролики на телебачення. Але не можемо. Блюстителі моральності вважають, що жіночі груди з екрана може бути розцінено як порнографія. А засоби масової інформації просто не хочуть розміщати рекомендації із самообстеження грудей. Кажуть: платіть, як за рекламу. Рекламу чого?

Голі попи й інші частини тіла, які скрізь, куди лише сягає око, показувати можна. А методику обстеження грудей — не можна?! Рекламу алкоголю й паління — можна. А рекламу здоров’я — ні?!.

Миколаїв.

Фото Анастасії СИРОТКІНОЇ (з архіву «Голосу України»).