Україна має якнайшвидше повною мірою інтегруватися до Європи, заявляє Голова Верховної Ради України Володимир Литвин.

«Для України це питання — бути чи не бути. Для Європи — відповідь на ті виклики, які стоять перед нею з огляду на світову кризу», — сказав В. Литвин, виступаючи у вівторок у Національному музеї Данії перед членами впливового Датського товариства зовнішньої політики, Датсько-українського товариства, представниками наукових та урядових кіл на тему «Сучасні світові виклики — відповідь України».

«До цього ж це відповідь на запитання, наскільки Європа буде європейською», — додав Голова Верховної Ради України.

У своєму виступі В. Литвин окреслив два підходи, які є в Україні щодо визначення зовнішньополітичного вектора, виходячи з двох моделей внутрішнього розвитку країни. Перша модель, за його словами, передбачає повернення до індустріальної моделі розвитку, за якою ставка робиться на енерговитратну економіку. «Це означає євразійський шлях, і поки такий підхід домінує на фоні європейської риторики», — зауважив В. Литвин.

Другий підхід, за словами Голови Верховної Ради України, це побудова інформаційного і постінформаційного суспільства зі ставкою на науку, освіту і технології. «Це європейський вибір. Криза — великий шанс для України наблизитися саме до такої моделі, — зазначив В. Литвин. — Саме такий підхід диктує нам проблема забезпечення України, як і усієї Європи, енергоносіями».

В. Литвин у своєму виступі наголосив, що Україна з огляду на її геополітичний потенціал є важливим партнером для Європи. «Україна перебуває в епіцентрі політичної уваги і має важливе геополітичне і геостратегічне розташування», — сказав він. Окрім цього, В. Литвин зазначив, що Україна може зробити вагомий внесок у розв’язання продовольчої кризи, нагадавши, що за радянських часів Україна виробляла об’єм продовольства, здатний прогодувати 250 мільйонів осіб. «Якщо повною мірою застосувати сучасні технології, то сьогодні така кількість людей могла б скласти 1 мільярд», — зауважив він, додавши, що це лише один приклад, який свідчить не тільки про можливості України, а й про перспективи Європи, у разі залучення до неї України, зберегтися в якості одного зі світових центрів впливу.

В. Литвин вкотре наголосив на важливості підписання Угоди про асоціацію, яка, за його словами, надасть нашій країні додаткового стимулу.

Після виступу Голова Верховної Ради України поспілкувався з колишнім доповідачем Моніторингового комітету ПАРЄ по Україні Ханне Северинсен.

***

Голова Верховної Ради України Володимир Литвин у вівторок у рамках офіційного візиту до Королівства Данія зустрівся з членами Комітету з питань зовнішньої політики Фолькетінгу (Парламенту Данії).

Під час зустрічі обговорювалися питання щодо евроінтеграційних та євроатлантичних перспектив України, зокрема, проект «Східного партнерства», україно-російських відносин, проблеми диверсифікації джерел енергопостачання.

«Нам, як ніколи, сьогодні потрібен діалог з європейським співтовариством, з країнами Європейського Союзу, — наголосив В. Литвин. — Дуже важливо, щоб Україна мала виразну перспективу щодо її європейського майбутнього».

Водночас, зазначив він, «у нас має бути зрозуміла, прогнозована і прагматична політика щодо Росії, це є важливим чинником стабільності в українському суспільстві».

Голова Верховної Ради України також заявив про важливість «утриматися на позиціях демократичного розвитку, позаяк світова криза породжує тенденції до авторитаризму не тільки в Україні, а й в усьому світі». «В українському суспільстві вже проглядається запит на сильну руку. Абсолютно неможливо допустити реалізацію цього запиту», — підкреслив В. Литвин.

Під час зустрічі В. Литвин висловився за введення спрощеного візового режиму для українських громадян, які відвідують Європу.

Відповідаючи на запитання членів комітету щодо євроатлантичних перспектив України, В. Литвин зауважив, що проблему національної безпеки України треба розв’язувати шляхом внутрішньої консолідації, реалізації економічних реформ і проведення зваженої зовнішньої політики.

Він нагадав про підписання Будапештського меморандуму, згідно з яким Україна, відмовляючись від ядерної зброї, отримувала відповідні гарантії безпеки. На думку В. Литвина, «цей документ, який більше нагадує декларацію, треба перевести у практичну площину і надати йому політико-юридичний статус».

У цьому контексті В. Литвин нагадав про питання утилізації ракетного ядерного палива, вирішення якого брали на себе країни-підписанти Будапештського меморандуму. «Практичне розв’язання цієї проблеми сприяло б збільшенню довіри до альянсу. Найкраща реклама — це практичний результат, — зауважив він. — Співпраця з НАТО має будуватися на практичній основі. Це б не тільки зміцнило безпеку в Європі, а й збільшило б довіру до альянсу в Україні».

***

Голова Верховної Ради України Володимир Литвин категорично проти внесення змін до Конституції України «під політичний момент та певний політичний розклад».

Про це В. Литвин заявив, відповідаючи на запитання після свого виступу у вівторок перед членами впливового Датського товариства зовнішньої політики, Датсько-українського товариства, представниками наукових та урядових кіл на тему «Сучасні світові виклики — відповідь України».

«Конституція має відповідати тим завданням, які стоять перед суспільством, а також традиціям, запитам народу, і враховувати кращий європейський досвід», — наголосив він.

Окрім цього, зауважив Голова Верховної Ради України, «Основний Закон у нас аж ніяк не завжди виконується, нам ще потрібно прищепити культуру його виконання, і цю культуру повинні демонструвати всі гілки влади». «Ключовою вимогою в умовах кризи має бути суворе дотримання Конституції», — сказав він.

В. Литвин заявив, що він не є прихильником перетворення України на парламентську республіку, «по-перше, з огляду на проблеми і завдання, які нам потрібно розв’язувати, а по-друге, з огляду на те, що чинна виборча система не відбиває повною мірою настрої людей». Він пояснив, що вибори депутатів за закритими партійними списками призводять до відповідальності депутата перед лідером партії, а не перед виборцями. «Якщо ми і надалі зберігатимемо таку виборчу систему і водночас перейдемо до парламентської моделі державного устрою, то приречемо країну на почергову передачу від однієї олігархічної групи іншій», — наголосив В. Литвин.

***

Голова Верховної Ради України В. Литвин у середу в рамках офіційного візиту до Королівства Данія зустрівся з міністром закордонних справ Данії Пером Стігом Мьоллером.

Під час зустрічі сторони обмінялися думками стосовно євроінтеграційних перспектив України, відносин України з Росією, а також щодо внутрішньополітичної та економічної ситуації в Україні.

В. Литвин зазначив, що він «не є прихильником винесення на загал внутрішніх проблем, які є в Україні, але події в Україні набули широкого розголосу і вийшли за межі країни». І тепер, за його словами, «всі представники європейської спільноти приділяють прискіпливу увагу тим подіям, що відбуваються в Україні». «Ситуація в Україні непроста, але вона не є безнадійною, — підкреслив Голова Верховної Ради України. — Все залежатиме від того, чи вдасться зберегти демократичні досягнення в Україні». Для цього, вважає керівник українського парламенту, «треба зберегти працездатність Верховної Ради». «Саме цю мету я переслідував, коли погодився очолити Верховну Раду України, втрачаючи політичні дивіденди, бо я взяв на себе відповідальність у той час, коли економічна ситуація в Україні дуже складна. Сьогодні треба казати людям правду. Нам всім не оминути самообмеження, а лікування неприємне, бо ліки дуже гіркі», — зазначив В. Литвин.

Голова Верховної Ради України заявив, що Україна, як ніколи, потребує підтримки від європейського співтовариства, якою може стати підписання угоди з Євросоюзом про політичну асоціацію і економічну інтеграцію. Це, на його думку, «дисциплінує політиків, убереже їх від хитання».

П. С. Мьоллер висловив сподівання, що Україна «рухатиметься обраним шляхом у напрямку Європи і одного дня стане членом європейського співтовариства».

Українська парламентська делегація також взяла участь у церемонії урочистого відкриття меморіальної дошки на будинку, в якому функціонувала дипломатична місія УНР.

В. Литвин назвав цю подію «дуже знаковою». За його словами, «ми продовжуємо збирання нашої історії». На його думку, дуже символічним є той факт, що у лютому 1919 року між Україною та Данією було встановлено дипломатичні зв’язки, а в лютому 1992-го вони були поновлені, коли Україна здобула незалежність. Водночас, за словами В. Литвина, україно-датські відносини налічують більш як тисячу років.

«Це та грунтовна основа, яка дає нам змогу дивитись у майбутнє з оптимізмом і впевненістю в розширенні співпраці між нашими країнами», — сказав він, висловивши подяку «всім подвижникам, які творили цю сторінку історії». Відкриття меморіальної дошки, за словами В. Литвина, вагомо засвідчує присутність України в Данії.

Прес-служба Верховної Ради України.

Виступ Голови Верховної Ради України Володимира Литвина перед широкою аудиторією в Національному музеї Данії на тему «Сучасні світові виклики — відповідь України» під час офіційного візиту до Королівства Данія.

Фото Анастасії СИРОТКІНОЇ.