На три опалювальні сезони вистачило б тепла, виробленого із соломи, що її заготовляють на Вінниччині. Поки що її спалюють тільки в семи котельнях

У першій декаді цьогорічного січня перекрили газовий кран у шкільній котельні села Росоша Липовецького району. Цей випадок не має жодного стосунку до газового протистояння з росіянами. Зробили це за вказівкою сільського голови Володимира Сличука. Натомість він запалив перший віхоть соломи в новій котельні. Тепер приміщення школи має два джерела опалення.

— Газ став дуже дорогий, і це не межа його вартості, — каже директор школи Віктор Дорошенко. — Тому у школі з розумінням сприйняли пропозицію сільського голови про перехід на інший вид палива.

Водночас співрозмовник зізнався, що опалення соломою потребує більше замороки. Солому заготували з осені. Залучали до роботи членів педколективу. Спресовані тюки — вага кожного 330—350 кілограмів — перевезли на склад. Звідти їх доставляють до котельні. «Не дивуйтесь, що солома мокрувата, — зазначає співрозмовник. — Вологість не шкодить. Навпаки. Найбільший ефект тепловіддачі паливо має за вологості 20—25 відсотків. Солома в котлі не горить, а тліє. До котельні її завантажують з допомогою трактора.

Такі клопоти тепер має керівник учительського колективу. Для декого вони є однією з причин, що стримує запровадження альтернативних видів палива.

Котельню на соломі придбали в Рівненській області, в місті Кузнецовську. Разом з доставкою й установкою вона стала у 486 тисяч гривень. Левову частку коштів дала сільрада. Решту отримали з обласного бюджету. Монтаж і підключення не забрали багато часу. Ці роботи виконують виробники котельні. Швидко і кваліфіковано.

— Нова котельня розрахована на опалення приміщень площею шість тисяч квадратних метрів, — розповідає сільський голова Росоші Володимир Сличук. — Будівля школи має 2,9 тисячі квадратних метрів. Плануємо під’єднати до неї ще й Будинок культури, лікарню, дитячий садок. Ці об’єкти розташовані в одному місці. Будинок культури — ось він, рукою подати. Звідти траса проляже до дитсадка... Тож не доведеться витрачати значні кошти на її прокладання.

Підрахували: на виконання робіт потрібно приблизно сто тисяч гривень. «Не такі вже й великі гроші, — продовжує сільський голова. — Не допоможуть інвестори, зробимо за свої. Тут важливо інше: загальна площа всіх об’єктів, які буде під’єднано до нової котельні, становить п’ять тисяч квадратних метрів. Тобто залишається запас потужності на обігрів ще тисячі квадратних метрів. Обмірковуємо, куди б іще кинути теплотрасу».

Роботи запланували виконати до початку наступного опалювального сезону. За словами керівника села, чужих спеціалістів уже не найматимуть. Зроблять усе самі. Дадуть можливість заробити своїм людям.

Вінницька область.

На знімку: котельня в селі Росоша найпотужніша з усіх семи аналогічних установок, що працюють на соломі на Вінниччині.

Фото автора.