З цією народною мудрістю вирішили посперечатися у столиці

49-ту статтю Конституції, де записано, що медичне обслуговування в Україні — безплатне, поки що ніхто не скасовував. Проте вже давно в усіх лікарнях, окрім особистих подяк пацієнта, існують так звані добродійні внески, без яких у медзакладі часто не приймають. Нещодавно у коридорі діагностичного відділення одної з неприватних лікарень почула розмову завідувача з лікарем. Мовляв, я доручив нашим економістам прорахувати підняття тарифів на благодійні внески...

Отож безплатна медицина продовжує існувати, проте у дивний спосіб. Це така гра: удавати, що вона для нас безоплатна, бо сплачуємо ж на неї у бюджет податки, тож маємо претендувати на виконання 49-ї статті Основного Закону. Насправді, аби покращити ставлення до себе з боку медичних працівників, платимо, чи то дякуємо лікареві за ту увагу. А ще допомагаємо йому всією громадою вижити на мізерну зарплатню, яко він ще й не вчасно отримує...

У Києві місцева влада вирішила поставити всі крапки над «і», примусивши пацієнтів платити в лікарнях і поліклініках. Платити пропонують за все — від прийому в лікаря до аналізів. Безплатними залишаться лише прийом у дільничного, виписування рецепта, виклик «швидкої допомоги». При цьому міські можновладці посилаються на постанову Кабміну ще за 2002 рік. Це уряд придумав. До нього всі запитання. Дійсно, існує перелік платних послуг, які можуть запропонувати в державних лікарнях і поліклініках. І лише Кабмін може вносити зміни до цього списку.

Нагадаємо, згідно з вищезазначеною постановою Кабінету Міністрів нині існує перелік тих медичних послуг, за які можна брати гроші з народу. До них належать послуги пластичного хірурга, анонімне обстеження і лікування хворих на алкоголізм і наркоманію, лікування безпліддя, оздоровчий масаж, гімнастика, операції штучного переривання вагітності (окрім абортів за медичними й соціальними показниками), медичні огляди (для отримання виїзної візи, профогляди при прийомі на роботу, огляди для отримання посвідчення водія). А також в цей список входять «послуги» із протезування, корекції зору за допомогою окулярів і контактних лінз, проведення профілактичних щеплень. Офіційно дозволяється брати гроші і за діагностику за допомогою дорогих приладів (ядерно-магнітний резонанс, УЗД тощо) і деякі аналізи (наприклад, визначення рівня холестерину).

У міськдержадміністрації давно діючу ухвалу сьогодні розцінюють по-своєму. Внаслідок чого і з’явився проект розпорядження «Про встановлення тарифів на платні послуги, які надаються лікувально-профілактичними державними й комунальними установами охорони здоров’я». На поки що не прийняте рішення вплинула криза. Це такий собі спосіб пошуку додаткового джерела прибутків. Проте міський голова Леонід Черновецький обіцяє за ці гроші запросити до Києва кращих медиків. А ще збирається, щоб схопити за руку хабарників у білих халатах, встановити відеоспостереження у медичних закладах. За який кошт — невідомо. Чесні ж медики одержуватимуть 10% від кожної гривні, яку вони принесуть до бюджету. От тільки не всі тому вірять. Кажуть, надбавки від міського голови дійсно отримували, але тільки кілька місяців після того, як удруге обрали Черновецького. Зараз з лікарів усе, що могли, «зняли».