Катерина ВАЩУК, Блок Литвина:

— Уже півтора місяця через вето ходить коридорами секретаріату Президента багатостраждальний закон про запобігання негативним наслідкам впливу фінансової кризи на розвиток АПК. Ми розглянули всі пропозиції Президента, 90 відсотків їх ураховано, лише єдину залишили, вдосконаливши її, — стосовно впливу НБУ на комерційні банки щодо пролонгації кредитів, які взяли селяни, щоб тим банкам у першу чергу надавались кошти на фінансування. Село чекає на підписання цього закону.

Ми також звертаємося до податківців із вимогою напередодні посівної насамперед повернути ПДВ селянам. Нами подано закон про зміни до закону про нотаріат — маємо негайно виправити допущену помилку в цьому законі. Сьогодні селяни, щоб посвідчити доручення на вчинення будь-яких дій на отримання пенсії тощо, мусять їхати до нотаріуса в район, платити 28 гривень, тоді як раніше все це безкоштовно робила сільська рада. Як можемо стареньких постійно ганяти в райцентр до нотаріату?

Іван КИРИЛЕНКО, фракція БЮТ:

— Є у пілотів дуже промовистий вислів, що ставить знак рівняння між життям і небуттям, зветься він точкою неповернення. Треба визнати, що, на щастя, у льотчиків таке трапляється набагато рідше ніж, на жаль, в українському політикумі. Безкінечна, виснажлива боротьба всіх проти всіх, постійні сварки політиків усіх мастей і калібрів, безкомпромісні протистояння провідних сил, майже щоденна травля людських душ песимізмом і зневірою, образи, цькування через телеефіри своїх опонентів — усе це суворі ознаки і передвісники суцільної деградації.

Замість того, щоб енергійно, спільними зусиллями шукати шляхи порятунку, робиться політиканами все навпаки: лунають майже щоденні заклики до повалення уряду, звинувачення у зраді та у всіх мислимих в немислимих гріхах, організуються акції громадянської непокори. Кількамісячний терор уряду знову завершився трагікомедією у стінах Верховної Ради. А вже декілька місяців у парламенті лежить нерозглянута низка законів щодо банківської діяльності. Комусь не хочеться прозорого парламентського контролю за колосальними фінансовими потоками, хтось проти взаємодії Нацбанку з урядом, дехто відверто не хоче продажу державі 50 відсотків валютної виручки. А як же країна?

Петро СИМОНЕНКО, фракція КПУ:

— Люди починають розуміти, що так далі жити неможливо. Потрібно змінити суспільно-політичний устрій, а не просто форму правління чи окремих керманичів.

Ми, комуністи, вимагаємо прийняти два системні закони — про націоналізацію базових галузей народного господарства та про основні засади зовнішньої і внутрішньої політики, що дасть змогу повернути у власність держави ті підприємства, власники яких штучно їх банкрутять. Негайно прийняти низку законів, спрямованих на захист доходів і майна громадян в умовах фінансово-економічної кризи. Серед них — закон про мораторій на підвищення цін і тарифів на житлово-комунальні послуги, електроенергію, газ, громадський транспорт, закон про мораторій на підвищення цін і тарифів на лікарські засоби і вироби медичного призначення: лікарні без ліків, а в аптеках ціни зашкалюють. ООН уже визнала український народ вимираючим. Щоб захистити майно наших громадян, забезпечити їхні конституційні права на житло, вимагаємо терміново прийняти закон, згідно з яким на період кризи заборонити банкам, фінансовим установам та іншим кредиторам позбавляти боржника нерухомості, в якій він постійно проживає, або земельної ділянки, що перебуває в заставі, надавати відстрочки у сплаті за кредити, якщо людина втратила роботу або її відправили у примусову неоплачувану відпустку.

Микола МАРТИНЕНКО, фракція «НУ—НС»:

— Робота секретаріату Президента щодня починається не з розгляду економічних проблем країни і шляхів їх розв’язання. Керівник секретаріату проводить зранку нараду, на якій виробляються антиурядові тези і визначається, хто із клерків Банкової та спікерів Партії регіонів буде їх озвучувати. А після таких нарад проводиться засідання РНБО, більше схоже на засідання революційного трибуналу.

А людей цікавить зовсім інше. У порядку денному багато важливих питань. Давайте попрацюємо, замість того, щоб займатися черговими політичними звинуваченнями. І досить висувати ініціативи щодо дострокових виборів Президента та Верховної Ради — дострокове суспільне збурення не потрібне Україні ані одночасно, ані окремо.

На жаль, керівник держави витрачає більшість свого робочого часу на інтриги та боротьбу з іншими гілками влади. Наприклад, увесь минулий тиждень і цей також Президент викликав депутатів із нашої фракції на «задушевні розмови», щоб вийти їм із коаліції. Паралельно шукають будь-які юридичні зачіпки, аби паралізувати роботу парламенту та Кабінету Міністрів.

Ганна ГЕРМАН, Партія регіонів:

— Ще ніколи за всі роки незалежності України парламентаризм не опинявся в такій драматичній ситуації, яку переживаємо сьогодні. Цей драматизм породжений усвідомленням того, що в часи великих випробувань у добу загальної кризи Україна не змогла протиставити цим загрозам дії рішучої і компетентної влади. І ось результат: сьогодні світові експерти сказали про те, що Україна на 90 відсотків уже на межі дефолту. А падіння обсягів промислового виробництва досягло рівня 1941 року, коли розпочалася Велика Вітчизняна війна. У нас не знайшлося свого Обами зі сміливим планом, не знайшлося українського Путіна, який готовий боротися за гідність і силу своєї країни до останнього.

У нинішній катастрофічній ситуації народ не почув ані від Президента, ані від прем’єра, як Україна долатиме кризу, як держава допомагатиме громадянам вижити в умовах голоду і холоду, безробіття, інфляції та неспроможності сплачувати кредити. Бізнес не дочекався від влади зниження податків, пільг для інвесторів, боротьби з корупцією. Натомість народ, а разом із ним і міжнародна спільнота мали можливість ознайомитися з тим, як українська влада вміє ганьбитися на засіданні РНБО, як вона досконало принижує сама себе.