Сьогоднішнє стрімке життя, наповнене не тільки суспільними подіями, а й різними викликами і небезпеками, неможливо уявити без людей, готових будь-якої хвилини прийти на допомогу, врятувати, запобігти біді. Професійне зростання, технічне забезпечення та психологічна підготовка працівників МНС України стають предметом особливої уваги не лише вузького кола фахівців, а й владних структур та органів місцевого самоврядування. Про ці та інші аспекти діяльності пожежно-рятувальних підрозділів — розмова нашого кореспондента з начальником Головного управління МНС України у Черкаській області, генерал-майором служби цивільного захисту Віктором Гвоздем (на знімку).

— Вікторе Михайловичу, нещодавно, коли на межі аварійної зупинки опинилися всі хімічні велетні України, в тому числі й черкаський «Азот», — навіть найхолоднокровніші люди занепокоїлися. Чи не означає це, що МНС потрібно мати, крім інших, ще й команду швидкого психологічного реагування?

— Це дуже актуальне запитання. Під час газового конфлікту між Україною та Росією склалася напружена ситуація на підприємствах, основною сировиною для яких є газ. У такій обстановці оперативне інформування населення має велике значення. Його відсутність породжує чутки, вигадки, котрі, звичайно, не на користь здоров’ю людини. З упровадженням нової, універсальної служби порятунку «112», над чим нині триває робота у структурах МНС, будуть ураховані всі, у тому числі й психологічні, моменти.

— Якщо, наприклад, дитина, залишена батьками вдома сама, набере по телефону номер «112» і скаже, що їй лячно, — до неї також виїдуть за викликом?

— Неодмінно. Це також обов’язок рятівника. Вже проведено попередні випробування нової системи порятунку в Києві, Харкові, Львові. Вони показали її високу мобільність, ефективність, широкий спектр дії. Це нововведення відповідає міжнародним стандартам безпеки населення, і до 2012 року ми повинні його запровадити по всій Україні.

— А як із технічним переоснащенням? Чи встигнуть ліквідувати цю «ахіллесову п’яту»?

— Лише за останні півтора року — вперше за останні десять літ — Черкаське головне управління за нарядами профільного міністерства отримало 12 одиниць пожежної та спеціальної техніки. Спецобладнання та спорядження — на суму майже 7 мільйонів гривень. Крім того, завдяки плідній співпраці і взаємодії з обласною держадміністрацією, обласною владою та органами місцевого самоврядування за рахунок спецфонду бюджету вдалося придбати три оперативні автомобілі, засоби радіаційно-хімічного захисту, шкіперсько-водолазне обладнання, бойовий одяг на загальну суму майже півтора мільйона гривень.

— Частину цієї «важкої артилерії» черкащани нещодавно бачили в центрі міста на відкритому майданчику?

— Технічні новинки нашого управління, серед яких катер на повітряній подушці «Пегас», спеціалізований аварійно-рятувальний автомобіль швидкого реагування, оперативний автобус «Богдан», автомобіль радіаційної та хімічної розвідки, автоколінчастий підіймач з висотою підйому до 30 метрів, було виставлено для огляду перед щорічною обласною нарадою з питань надзвичайних ситуацій. До речі, така виставка мала й психологічний штрих: кожен житель обласного центру міг пересвідчитися в надійності оснащення підрозділів МНС на Черкащині. Завдяки кращому забезпеченню спецтехнікою та високому професіоналізмові наших працівників торік удалося зменшити кількість «нештатних» ситуацій і пожеж порівняно з 2007 роком й охопити профілактичними заходами переважну більшість потенційно небезпечних об’єктів області.

— Щоб іти на двобій з вогнем чи із смертельно небезпечною «іграшкою», потрібні не лише фізичний гарт, професіоналізм, а й сталеві нерви. Як нині комплектуються аварійно-рятувальні загони спеціального призначення?

— Сьогодні до загонів, в яких задіяні рятівники найвищого класу, особлива увага. Вся країна бачила роботу цих мужніх, кмітливих, вправних людей на ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій у Дніпропетровську, на заході України, в Євпаторії. Підібрати кадри в такі підрозділи швидкого реагування — справа копітка і надзвичайно відповідальна. Крім бездоганних фізичних характеристик, кандидат повинен мати й відповідний моральний рівень. Я б сказав, що рятівників, звичайно, готують навчальні заклади і різноманітні професійні школи, але рятівниками й народжуються. Сьогодні ми маємо високофаховий штат аварійно-рятувального загону, готового будь-якої миті стати на герць із бідою. Хотілося б лише, щоб ці загартовані, безстрашні хлопці мали від держави вищу, ніж тепер, зарплату, достойну винагороду за свою небезпечну роботу.

— Вікторе Михайловичу, статистика свідчить, що нині міста, райцентри добре захищені перед імовірним техногенним чи природним лихом. Однак чимало сільських населених пунктів, як то кажуть, голі і босі перед будь-якою стихією. Як бути?

— На щастя, і тут крига скресла. Минулого року голова облдержадміністрації Олександр Черевко підписав розпорядження «Про створення місцевих пожежних команд в населених пунктах області». Спираючись на цей документ, ми провели низку конструктивних зустрічей з представниками райдержадміністрацій та органів місцевого самоврядування. Результат навіч: у 15 районах області створено місцеві пожежні команди. Тепер найприскіпливішу увагу приділимо Смілянському, Канівському та деяким іншим районам, котрі ще й досі «сплять» і не розпочали формування МПК. Доведеться їх керівників розворушити, щоб, урешті, вони подбали про необхідний захист від надзвичайних ситуацій на своїй території.

— Наперекір кризі, зменшенню фінансування всіх державних програм?

— Саме так. Пожежа, повінь чи інша біда не запитають про кризу... Нам з потроєною енергією потрібно працювати над тим, щоб в економічно нелегкий для держави час максимально попередити будь-які катаклізми. Щоб уберегти життя людей, захистити виробництво, оселі, майно.

— Хоч яким нелегким бачиться цей рік, але він ювілейний для нашої області...

— Так. І наші служби братимуть участь у підтримці безпеки під час масових, у тому числі державного рівня, заходів. Навесні в Каневі на врочистому вшануванні 195-ї річниці від дня народження Тараса Шевченка, в Черкасах — на святкуванні 55-річчя створення Черкаської області. Восени — в Чигирині, де відзначатимуть 360-ліття утворення Української козацької держави на чолі з гетьманом Богданом Хмельницьким. Тож нас очікує надзвичайно відповідальна і велика робота. Переконаний: працівники Головного управління МНС, як завжди, з честю впораються з нею.

— Дякую за розмову і бажаю всіляких гараздів!

Бесіду вела Лідія ТИТАРЕНКО.

Черкаська область.

Фото автора.

Р. S. Завтра, 18 лютого, головному рятівникові Черкащини виповнюється 50. «Голос України» зичить Віктору Михайловичу козацького здоров’я і гетьманських перемог!