Україна приступила до реалізації першого етапу «Стратегії економічного розвитку СНД на період до 2020 року», затвердженої Радою глав урядів країн Співдружності в листопаді минулого року. Один з її напрямів передбачає створення мережі інформаційно-маркетингових центрів (ІМЦ) як основи для реалізації подальших планів стратегії. Запровадження такої інновації, на думку експертів-економістів, дасть змогу значно підвищити ефективність господарської і комерційної діяльності підприємств, організацій і держустанов. Докладніше про можливості цього проекту та його вплив на зростання економіки країни розповів в інтерв’ю Укрінформу директор Державного НДІ інформатизації і моделювання економіки Міністерства економіки України, доктор економічних наук, заслужений економіст України Олександр ЛЮБІЧ.

— Створення мережі ІМЦ — одне з першочергових завдань Плану заходів щодо реалізації першого етапу стратегії. Уряди України і Росії в 2008 році визначили десять пріоритетних напрямів стратегічного співробітництва. У зв’язку з цим в одній із своїх заяв Прем’єр-міністр України Юлія Тимошенко підкреслила, що пріоритет діяльності двох урядів полягає у створенні загального торгового простору з урахуванням норм і правил Світової організації торгівлі. Крім того, глава Кабінету Міністрів України високо оцінила проведену українськими експертами роботу з розробки Стратегії економічного розвитку СНД, відзначивши, що більшість інтересів і пропозицій України враховано в документі. Але це дісталося нам великими зусиллями і напруженою роботою. Українська делегація на чолі з заступником міністра економіки України Валерієм Мунтіяном домоглася того, що нині впроваджується саме наша, вітчизняна, розробка по мережі ІМЦ. Її мета — просування товарів і послуг на ринки країн-учасниць СНД для створення загального ринку держав Співдружності. Для України це відкриває додаткові можливості в контексті економічного розвитку держави.

— Що таке мережа ІМЦ і як можна використовувати її безпосередньо в Україні?

— Це, насамперед, інструмент керування роботою підприємств і організацій з використанням можливостей інтернету, мобільного зв’язку та інших доступних мереж. Для забезпечення роботи ІМЦ наш інститут разом з Держпідприємством «Розрахунково-кліринговий центр» розробив сервіс «Електронне підприємство/установа». За його допомогою можна перенести економічну, соціальну, державну діяльність у мережу ІМЦ, що дає безліч позитивних моментів. Наприклад, значно знижуються накладні витрати і транзакційні витрати, зменшуються ризики невиконання зобов’язань. Крім того, підвищується рівень управління, збільшуються можливості залучення коштів для реалізації проектів малого і середнього бізнесу. Також розвиваються можливості впровадження інноваційних процесів, наукових розробок, авторського права, торгових марок. «Електронне підприємство/установа» дає змогу здійснювати будь-яку господарську діяльність в електронної мережі ІМЦ країн СНД і не тільки. У нас зареєстровані користувачі з далекого зарубіжжя — Польщі, Словаччини, Словенії і навіть Малайзії.

— У чому особливості роботи електронного підприємства?

— Зовні сервіс «Електронне підприємство/установа» схожий на звичайний веб-сайт. За його допомогою ви можете подивитися, наприклад, дані про виробництво і споживання молока в Україні, Білорусі, Росії та інших країнах, регіонах. Водночас, на відміну від сайта, наша система є не об’єктом, а суб’єктом мережі. Іншими словами, користувач може не тільки зареєструватися і переглядати сторінки, а й застосовувати інструменти електронної торгівлі. Це — електронні підписи, рахунки, здійснення продажів і закупівель, ведення електронного документообігу. Такий комплекс робить непотрібними всіх посередників, що дозволяє вести бізнес без зайвих витрат. Крім того, з нашою технологією відпадає необхідність платити за інтернет-трафік, а це близько 500 млн. доларів США на рік по всій країні. Додатковий плюс — наша програма побудована на принципах, що дозволяють інформації обертатися всередині корпоративних мереж, які створюються безпосередньо користувачами мережі.

— Ваша система уже випробувана в Україні?

— Першими наші розробки впроваджені в аграрний сектор країни, тому що Мінагрополітики України виступало в ролі національного замовника цього проекту. Мережа розгорнута на рівні районних управлінь сільського господарства. Під’єднано також багато шкіл, лікарень, музеїв та інших державних установ і комерційних підприємств України. Під’єднання здійснюється швидко — все оформляється за кілька годин. Для того щоб стати суб’єктом мережі, треба внести лише 150 доларів на рік. Однак ми надаємо і безплатний доступ бюджетним організаціям освітньо-гуманітарної сфери, оскільки це — інвестиції в майбутнє країни. Точну кількість наших користувачів зараз назвати складно, бо вона зростає щодень, але на сьогодні йдеться про декілька тисяч.

— Ви проводите навчання роботі в системі?

— Так, у ДержНДІ інформатизації і моделювання економіки відкрилися курси з використання послуг «Електронного підприємства/установи» на базі мережі ІМЦ, куди організації направляють своїх співробітників. План і програма проведення занять для гуманітарної сфери погоджені з керівництвом НАН України, міністерств агрополітики, освіти і науки, сім’ї, молоді та спорту, а також УСПП. Ми плануємо навчати понад дві тис. осіб на рік. При цьому використовуються ефективні методи. Приміром, буквально вчора ми провели заняття з групою, а вже сьогодні вони створили електронне підприємство і розмістили на своєму сайті пропозицію про продаж власної продукції — морозива різних видів. Зазначу, що це зробили звичайні менеджери самотужки, без залучення програмістів.

Крім того, інформацію про роботу системи можна одержати дистанційно на нашому сайті www.c2n.іnfo. В електронному режимі можна ставити запитання, на які наші співробітники оперативно дадуть відповідь.

— Чому саме ваш інститут займається впровадженням цієї програми?

— По-перше, ми входимо до числа розробників проекту. Наші фахівці вклали свою працю і знання в програму і тепер проводять професійне навчання. При цьому наукові співробітники працюють часом собі на шкоду, бо ДержНДІ не забезпечується фінансуванням держбюджету. Разом з тим, рівень науково-експертного потенціалу інституту досить високий — до складу Вченої ради входять два академіки і два члени-кореспонденти НАН України, а науково-методичне керівництво здійснює Відділення інформатики НАН України. Інститут регулярно бере участь у семінарах з макроекономічного прогнозування, що проводяться в рамках ПРООН, де наші консенсус-прогнози стабільно посідають перше-друге місця серед 11—12 організацій. З 2005 року ми з мінімальною помилкою прогнозуємо основні макропоказники (ВВП, рівень інфляції, дефіцит бюджету, обмінний курс тощо) з урахуванням впливу внутрішніх і зовнішніх факторів. Розроблена в інституті макроекономічна модель економіки України дозволяє багато чого, наприклад, пов’язати бюджетну політику з оцінкою стану економіки держави і провести її сценарний аналіз.

Однак робота інституту цим не обмежується. Наші фахівці взяли активну участь у процесі розробки і просування проекту «Міждержавної цільової програми інноваційного співробітництва держав — учасниць СНД на період до 2020 року». Вона стане основою вже для другого етапу реалізації стратегії (2012—2015 рр.). Рішенням Ради глав урядів від 14 листопада 2008 року Україні в особі Мінекономіки наданий статус Замовника-координатора цієї програми. Це дуже важливо для економічного розвитку держави, а також іміджу України серед країн Співдружності.

— Що, по-вашому, необхідно ще зробити для успішної реалізації інноваційних програм у контексті розвитку економіки України?

— На даному етапі існує необхідність додаткової урядової підтримки з якнайшвидшого впровадження мережі ІМЦ. Це забезпечить формування в Україні інформаційного суспільства на базі розвитку прикладних сервісів (електронної торгівлі, дистанційного навчання, електронного керування) і сприятиме підвищенню рівня соціально-економічного розвитку України.

Ярослав ДОВГОПОЛ (Укрінформ),спеціально для «Голосу України».