ЗАЯВА учасників наради голів профспілкових організацій та голів правлінь ВАТ з газопостачання та газифікації

Відповідним державним структурам: Мінекономіки, Мінфіну, Мінпаливенерго, НКРЕ, НАК «Нафтогаз України» були дані доручення щодо їх вирішення, але вони так і залишилися невиконаними, а саме: тарифи на послуги з транспортування та постачання природного газу, як і раньше, лише на 60 відсотків покривають економічно-обгрунтовані витрати підприємств і не забезпечують утримання систем газопостачання в належному технічному стані.

Споживачі газу, зокрема, населення, не володіють інформацією, що з кожним роком зростає кількість газопроводів, термін експлуатації яких перевищує граничний (30 років) і які побудовані ще в середині минулого століття, водночас фінансування витрат на заміну, реконструкцію, модернізацію та їхній розвиток в тарифах не передбачено, як не враховується зростання з кожним роком протяжності газових мереж, кількості газових приладів і обладнання та газифікованих квартир при розрахунку чисельності працівників, зайнятих ліцензійними видами діяльності, що є грубим порушенням «Правил безпеки систем газопостачання України», в той час, як обсяги транспортування природного газу щорічно істотно зменшуються.

Надмірно висока ціна природного газу, який використовують на виробничо-технологічні витрати, нормовані втрати та власні потреби не дає можливості вести нормальну господарську діяльність і призводить до колосальних збитків газорозподільчих підприємств.

До того ж така система розрахунків за надані послуги з транспортування природного газу (коли кошти за ці послуги надходять безпосередньо не на рахунки газорозподільчих підприємств, які їх надають, і занижені тарифи залишають підприємства без обігових коштів), що діє нині, не дає можливості своєчасно виплачувати заробітну плату і зумовлює виникнення заборгованості. Також неможливо виконувати податкові зобов’язання та отримувати кошти з пільг і субсидій.

На фінансовий стан підприємств вкрай негативно також впливає:

- недосконалий механізм реструктуризації боргів минулих років (природа виникнення яких в окремих випадках дуже сумнівна), який встановлено без врахування того, що тарифи на послуги з транспортування та постачання природного газу жодного року не відповідали економічно обґрунтованим витратам газорозподільчих підприємств;

— відсутність визначеного джерела та порядку погашення збитків, які мали підприємства від перерахунку вартості природного газу, спожитого в 2007 році, у зв’язку із введенням диференційованих цін на природний газ для населення.

Усе це є однією з головних причин несвоєчасних та не в повному обсязі розрахунків за спожитий природний газ і така ситуація матиме місце до того часу, поки будуть нехтувати проблемні питання діяльності газорозподільчих підприємств.

Часта зміна ціни на природний газ для населення також не полегшує наявної ситуації, а навпаки — погіршує її, особливо якщо врахувати, що давно назріла необхідність відокремлення вартості газу як товару від послуг з його транспортування. Зволікання з розв’язанням цього вкрай важливого питання обмежує встановлення економічно обґрунтованих тарифів на послуги з транспортування газу.

Недостатній тариф на транспортування та постачання природного газу та недосконала система розрахунків за спожитий природний газ та послуги з його транспортування призвели до збитків від господарської діяльності в 2008 році на суму більш як 600 млн. гривень та величезної заборгованості НАК «Нафтогаз України» перед газорозподільчими підприємствами за надані послуги за транспортування газу.

Катастрофічна ситуація з транспортуванням та постачанням природного газу склалася на початку поточного року. До цих проблем додалися нові —несвоєчасне встановлення відпускної ціни на природний газ і укладання договорів на транспортування природного газу розподільчими газопроводами, відсутність договорів на постачання природного газу в 2009 році.

У результаті кошти, які надходять за спожитий природний газ, зараховуються в рахунок боргів минулих років та виникає необґрунтована поточна заборгованість. Якщо до цього додати відсутність затверджених тарифів на послуги з транспортування природного газу, то потрібно констатувати, що нормальна діяльність газорозподільчих підприємств фактично паралізована.

Заявляємо, що в таких умовах ВАТ з газопостачання та газифікації не в змозі нести повною мірою відповідальність за можливі вкрай негативні наслідки в газопостачанні споживачів природним газом.

Вважаємо, що Президент, Прем’єр-міністр повинні терміново особисто втрутитися в ситуацію і вимагати від Мінпаливенерго, НКРЕ, НАК «Нафтогаз України» забезпечення в цей непростий для України час стабільної, безперебійної та безаварійної роботи газорозподільчих підприємств, створення умов для належного виконання ними своїх функцій та недопущення колапсу всієї газорозподільчої системи.

Іван ЯРОВИЙ, голова ради «Укргазпрофспілки».Раїса ЛЕВКІВСЬКА, директор Асоціації підприємств газового ринку.Голови профкомів та голови правлінь ВАТ з газопостачання та газифікації, всього 74 підписи.v