...Валерій Гринчак, випускник Київського вищого загальновійськового командного училища ім. М. Фрунзе, потрапив до Афганістану 1983 року командиром розвідувальної роти танкового полку. Потім був призначений начальником штабу розвідбатальйону мотострілецької дивізії. Через рік після закінчення військової операції, коли вже мали повертатися додому, він наступив на протипіхотну міну... Одну ногу відірвало відразу, другу ампутували вже в госпіталі, а йому було лише 27... Затим були роки лікування, протезування, але не відчай чи зневіра. Валерій Іванович продовжував служити в армії, протягом 1985—1992 років викладав курсантам військову історію у своєму рідному училищі, допоки... училище не розформували. Після звільнення Герой Радянського Союзу, полковник запасу займався підприємницькою та громадською діяльністю, заочно закінчив юридичний факультет Київського національного університету ім. Тараса Шевченка, нині він голова контрольно-ревізійної комісії Національної асамблеї інвалідів України. «Ветеранам завжди було несолодко, але завжди є і білі, і чорні cмуги, багато доброго зроблено і багато не зроблено», — каже В. Гринчак.

За офіційною версією, 15 лютого 1989 року останній радянський солдат покинув землю Афганістану, де десятиліття вирувала війна, в якій за рішенням ЦК КПРС брали участь і війська тодішнього СРСР. Майже кожен четвертий військовослужбовець був призваний до Афганістану з України. За неофіційною статистикою, за 20 років після афганської війни колишніх воїнів-інтернаціоналістів померло у п’ятеро разів більше, аніж під час самих бойових дій. На жаль, не кожен колишній солдат, навіть повернувшись додому неушкодженим, зміг знайти і реалізувати себе. Скажімо, торік у Чернігівській області був випадок, коли ветеран афганської війни, незадоволений рішенням суду, вистрелив травматичним пістолетом у суддю... «Це яскравий приклад того, коли, з одного боку, був психологічний стан людини, а з іншого, — причина у недосконалості нормативно-правових актів», — вважає Валерій Гринчак.

Виступаючи перед учасниками урочистостей, присвячених 20-й річниці виведення радянських військ з Афганістану, Голова Верховної Ради України Володимир Литвин побажав, щоб нікому із громадян України не дістались ті випробування, які випали на долю воїнів-інтернаціоналістів.

«Та подія, яка ознаменувала припинення війни, — це одна з останніх в історії Радянського Союзу, в якій є великий знаменний показник, щоб пам’ять про це була жива, — наголосив В. Литвин. — Щоб той біль втрат та розчарувань залишився в нашій загальній пам’яті». Водночас, за його словами, в історії слави нашої країни воїни-переможці завжди були «моральним стрижнем розвитку країни». В. Литвин подякував воїнам-афганцям, їх матерям та батькам за самовіддану працю, служіння Батьківщині, назвавши їх подвиг «високим пам’ятником патріотизму, відповідальності, совісті і моралі».

* * *

Відповідаючи на запитання журналістів, Голова Верховної Ради України повідомив, що наступного тижня парламент планує розглянути близько сотні питань. Насамперед, за словами В. Литвина, це будуть закони, які рекомендує прийняти уряд щодо послаблення впливу фінансової кризи в Україні, а також питання соціальної підтримки людей та закон про транспортний збір.

Глава парламенту також заявив, що не бачить нічого поганого в міжнародній експертизі україно-російських газових домовленостей. «Європу цікавить одне, щоб газ поступав стабільно і безперебійно до країн європейського континенту, — сказав В. Литвин. — А все інше — це внутрішня справа України, це проблема двосторонніх відносин між Україною та Росією. Сьогодні варто мати тристоронній діалог — Україна, Росія, Європейський Союз, щоб ми мали чітку лінію, політику, від якої виграли б усі».

На знімку: праворуч від Голови Верховної Ради України Володимира Литвина Надзвичайний і Повноважний Посол РФ в Україні Віктор Черномирдін, колишній президент України Леонід Кучма, народний депутат України Олександр Кузьмук.

Фото Анастасії СИРОТКІНОЇ.