Шановний Василю Георгійовичу!

Для мене велика честь поспілкуватися з Вами ще й на шпальтах шанованої газети, адже ми, як соціальні партнери, регулярно зустрічаємося для обговорення та розв’язання нагальних питань.

Міністерство праці та соціальної політики України, яке я очолюю, у своїй щоденній роботі керується виключно чинним законодавством України й завжди дуже ретельно й відповідально ставиться до всіх звернень від громадян, які до нас надходять. А їх, справді, багато. Лише торік було майже 200 тисяч. Крім того, люди приходять на особистий прийом — до мене, як міністра, моїх заступників, керівників структурних підрозділів нашої установи. Спілкуємося ми з ними не лише в стінах самого Мінпраці, а й у Кабінеті Міністрів України, під час виїзних засідань. Також у нас існує така форма взаємного контакту, як «гарячі лінії», зателефонувавши на які громадяни можуть отримати роз’яснення з питань пенсійного забезпечення та виплати заробітної плати, а також повідомити про випадки порушень законодавства. Всі такі повідомлення обов’язково перевіряються і, у разі підтвердження, вживаються відповідні заходи.

У всіх цих зверненнях — не має значення, письмові вони чи зроблені особисто, — людський біль, несприятливі життєві обставини, де, на жаль, часом мають місце інвалідність, самотність, сирітство, безпритульність, відсутність житла, роботи, зневажливе ставлення та негативні стосунки в сім’ї, стихійні лиха та інші сумні явища життя. І ми усвідомлюємо, що наш святий обов’язок — зробити все, щоб допомогти людям, які до нас звертаються. При цьому комусь достатньо наших роз’яснень і консультацій. В інших випадках та чи та ситуація може потребувати більш детального вивчення і доопрацювання. Тоді даються доручення конкретним посадовим особам розібратися у питанні і взяти його розв’язання під контроль. Хтось просить про надання соціальних послуг, інші вважають, що їм неправильно нарахували пенсію, а комусь — неправильно перерахували і т. д.

Тисячі й тисячі різних випадків зі своїми особливостями, труднощами і запитаннями. І в кожному Мінпраці ретельно розбирається, адже головна сутність нашої установи — соціально захищати людей. На жаль, слід визнати, Міністерство праці та соціальної політики не всесильне у задоволенні абсолютно всіх прохань. Ми можемо надати допомогу лише в межах своєї компетенції та відповідно до своїх повноважень, керуючись чинним законодавством. Інколи бажання того чи іншого громадянина не вписуються в норми законів та нормативно-правових актів.

Так сталося і з Олександром Євгеновичем Бєліковим, про якого Ви згадуєте у своєму Відкритому листі. Він вимагає від міністерства видати йому довідку про його заробіток за виконання робіт з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Але, згідно з Порядком визначення заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії у разі втрати документів про її нарахування та виплату, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 05.07.06 № 919, Мінпраці може надавати довідки для призначення пенсії виключно відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та виключно у разі, коли підприємство, установу, організацію ліквідовано, а документи до органу вищого рівня або архівним установам не передано.

Отже, Мінпраці не може видати Олександру Євгеновичу довідку, на якій він наполягає, з однієї, але в даному випадку — головної, причини: йому пенсію нараховано згідно з іншим Законом України — «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Довідку про заробіток за роботу в зоні ЧАЕС тієї чи іншої особи дає підприємство (установа, організація) за основним місцем роботи цієї особи.

У Олександра Євгеновича Бєлікова є довідка про заробіток за виконання зазначених робіт, видана Державним підприємством «Підприємство по технічному обслуговуванню та ремонту гірничошахтного устаткування», архівні довідки Галузевого державного архіву Міноборони та довідка військової частини № 53893 про дні роботи в зоні відчуження. Відповідно до цих документів він отримує пенсію. Однак він хоче, щоб її розмір перерахували в бік збільшення, для чого йому потрібна інша довідка про заробіток. Але Державне підприємство «Підприємство по технічному обслуговуванню та ремонту гірничошахтного устаткування» вже не може її йому видати, бо його було ліквідовано без правонаступника (що засвідчує відповідний документ).

Навіть якщо підприємство або правонаступник існують, і громадянин може отримати довідку, то довідка про заробіток за виконання робіт в зоні відчуження нині видається на підставі підтверджуючих документів, які було складено того часу, коли провадилися роботи. Пенсійний фонд не бере до уваги дані довідки, якщо на підприємстві підтверджуючі документи відсутні.

На сьогодні питання призначення пенсії або можливого перерахунку її розміру в бік збільшення у разі, коли довідку про заробіток за виконання робіт в зоні відчуження особі взяти на підприємстві неможливо, може бути вирішено виключно у судовому порядку, де особа має довести свої вимоги щодо того чи іншого розміру заробітної плати, яка була виплачена понад 20 років тому.

Олександру Євгеновичу Бєлікову все це було роз’яснено за його першим письмовим зверненням ще у квітні 2007 року.

Потім він звернувся до Мінпраці вдруге. Оскільки у нього вже були всі необхідні довідки, робити нові запити щодо них було недоцільно. І міністерство зробило запит лише до МНС з проханням надати роз’яснення щодо меж зон забруднених територій унаслідок Чорнобильської катастрофи і отримало відповідь. Тоді ж заявнику було надано письмове роз’яснення щодо оплати його праці за виконання робіт з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС як працівника підприємства, якого було призвано на спеціальні збори для виконання зазначених робіт.

Ще не один раз протягом 2007 року як фахівці Мінпраці, так і безпосередньо керівники нашої установи спілкувалися з Олександром Євгеновичем під час численних особистих прийомів та по телефону, прагнучи максимально йому допомогти у розв’язанні його проблеми.

Дозвольте Вас, Василю Георгійовичу, поінформувати, що за Вашим зверненням я провела робочу нараду, на якій було ще раз проаналізовано всі аспекти порушуваного О. Є. Бєліковим питання.

Хочу зазначити, що ця проблема стосується не тільки конкретно цієї людини. З набранням чинності постанови Кабінету Міністрів України від 22.09.04 № 1240 «Про внесення зміни до пункту 1 Порядку обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв’язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи» деякі «чорнобильці», котрі перебували на спеціальних військових зборах (а до цієї категорії належить і О. Є. Бєліков), виявили бажання, щоб їм пенсію було перераховано. На жаль, у багатьох при цьому виявилися подібні проблеми з необхідними довідками про заробіток, коли не існує підприємства чи немає підтверджуючих документів. Та й у інших «чорнобильців» виникають такі проблеми, коли вони хочуть перерахувати заробіток, щоб підвищити пенсію.

Причини такої ситуації зрозумілі, адже тоді був 1986 рік, нині вже далекий.

Справа в тому, що умови та розміри оплати праці працівників, які виконували тоді роботи з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, залежали від того, яким чином працівників було направлено на виконання зазначених робіт. Це могло бути відрядження, робота могла бути організована вахтовим методом, це були працівники підприємств (установ, організацій), яких було призвано на спеціальні військові збори для виконання зазначених робіт, працівники підприємств (установ, організацій), безпосередньо розташованих в зоні відчуження, військовослужбовці військових частин та органів КДБ, пожежники, особи начальницького та рядового складу органів внутрішніх справ, солдати строкової служби тощо. Документи про роботу або видавалися особі безпосередньо, або надсилалися на підприємства, в установи, організації, військові частини.

Чимало підприємств та організацій, які могли б і повинні були б нині надати людям за їх бажанням довідки про заробіток для перерахунку пенсії згідно з постановою Кабінету Міністрів № 1240 або з інших причин, вже припинили своє існування. Але без цих довідок здійснити перерахунок неможливо, а Мінпраці, як я вже пояснювала, не має права їх видавати. Який же вихід? Чинне законодавство передбачає тільки один: людина повинна довести свої вимоги щодо того чи іншого розміру заробітної плати, яка була виплачена понад 20 років тому, в судовому порядку.

Міністерство в межах своїх повноважень готове надати всім громадянам, у тому числі і Олександру Євгеновичу Бєлікову, всю необхідну допомогу для вирішення подібних питань у судовому порядку, за необхідності також будуть надані копії документів органів державної влади того часу та консультаційні роз’яснення щодо їх застосування. Тобто ми готові сприяти і допомагати, але в межах чинного законодавства.

Насамкінець хочу подякувати Вам, шановний Василю Георгійовичу, за таку пильну увагу до діяльності Міністерства праці та соціальної політики України й запевнити, що завжди будемо вживати відповідно до компетенції Мінпраці необхідних заходів для розв’язання питань, які порушують у зверненнях наші співвітчизники. Сподіваюся на Вашу підтримку і тісну співпрацю у цій важливій справі.

З повагою, міністр праці та соціальної політики України Людмила ДЕНІСОВА.