У достовірності цієї прізвищної переміни переконані мешканці села Перемилівка Млинівського району.

Тут у XVІІІ столітті жили засновники родоводу автора слів Гімну України — його прапрадід Казимир та прадід Франц, котрий повернувся до православ’я з римо-католиків і почав йменуватися Петром, а пізніше придбав земельний наділ під Києвом, де й народився Павло Чубинський. Принаймні, в церковно-реєстровій книзі 1718 року Казимир значився під прізвищем Чуб, а далі, цілком ймовірно, це прізвище потрапило під вплив сусідньодержавних аналогів.

Утім, не прізвище визначає сутність людини, а її діяння. Отож саме за діяння Чубинського введено в українські історичні літописи, а заодно і викреслено з них. З цього приводу показовою є книга, яка вийшла в 1973 році, — «Історія міст та сіл України. Рівненська область». Чого тільки в ній не побачиш, коли переглядаєш історичну розвідку про село Перемилівка, а ось про родовідні корені Чубинського — жодного слова.

Аналогічна ситуація із селом Ярославичі, де вже безпосередньо 1871 року побував Павло Чубинський, коли очолював статистично-етнографічну експедицію. Тут він записав кілька народних пісень та обрядів, що пізніше зафіксував у книзі «Труди етнографічно-статистичної експедиції в Західно-Руський край». І знову ж в історичному нарисі про Ярославичі в книзі «Історія міст та сіл України. Рівненська область» згадки про Чубинського немає. Причина в обох випадках цілком очевидна: вірш «Ще не вмерла України...» — найбільш неприйнятний для радянської влади.

Зрештою, не тільки гімном «Ще не вмерла України...» сколихнув українську ментальність Павло Чубинський. Чого вартий, приміром, його уже згаданий семитомник «Труди етнографічно-статистичної експедиції в Західно-Руський край»! Там зібрано майже 5000 записаних «в народі» пісень, обрядів, казок, інших цікавинок.

— Зібрати таку унікальну колекцію за кілька років — це справжній подвиг, — каже жителька села Перемилівка Марія Санжар, яка в молодості на рідних теренах також займалася збиранням українських народних пісень. — «Списала» ними два загальні зошити. Назбиралося до двох десятків текстів, на що пішло кілька років. Тому сповна розумію цінність колекції Чубинського.

Багатогранному таланту Павла Чубинського, а також причетності його родоводу до Рівненщини було присвячено літературно-мистецьке свято в селі Перемилівка, організоване з нагоди 170-річчя від дня народження славного українця. Гарно про Павла Чубинського говорили професор Володимир Гайбонюк, композитор Анатолій Андрухов, письменник Микола Пшеничний.

Рівненська область.