Лише 5 відсотків українських абітурієнтів 2008 року відчули на собі корумпованість вступної кампанії. Проте 2007 року ця кількість була чи не втричі більшою, розповів під час учорашньої прес-конференції Юхані Гросман, один з організаторів нещодавно проведеного організаціями «Менеджмент системс інтернешнл» та Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС) дослідження. Результати проекту оптимістичні: зовнішнє незалежне оцінювання успішно бореться з хабарництвом під час вступу до вищої школи.

Під час дослідження опитали минулорічних випускників (нині — першокурсників), батьків, викладачів та директорів шкіл. За словами опитаних, таке явище, як блат чи кумівство, за минулі два роки істотно здало позиції: його застосовують, чи принаймні намагаються, лише у 2—5 відсотках випадків. Та це й не дивно, кажуть фахівці, адже тестова система є новою, й мало хто швидко спромігся відшукати ключик, який би дав змогу її обійти. Але, наголошують, його неодмінно шукатимуть.

Київщина — лідер у шахраюванні під час оцінювання

— Тести, звичайно, знизили, але не знищили хабарництво, — каже Світлана Горна, менеджер з досліджень і моніторингу проекту «Гідна Україна».

Чимало порушень, за її словами, відбувається саме під час проведення зовнішнього незалежного оцінювання — путівки до вступу у вуз. «Безпосередні учасники оцінювання говорили про те, що цьогоріч почастішали випадки нечесної поведінки учнів чи викладачів під час тестування», — розповідає Світлана Горна. Використання шпаргалок та допоміжних матеріалів, консультації між учнями чи підказки вчителів, вільне користування мобільними телефонами — таким є перелік найпоширеніших порушень, які, звичайно, вплинули на кінцевий результат тестів.

Цікаво, що «махлювали» в різних регіонах країни по-різному. «Як показало дослідження, випускники Київської області під час випускних тестів шахраювали найактивніше, майже вдвічі більше за середній показник по Україні», — розказала Світлана Горна. А от абітурієнти АРК частіше за інших скаржилися на корумпованість приймальних комісій.

Про «особливу роль» приймальних комісій зазначають і батьки. Кажуть, якщо подавати документи одразу на кілька факультетів одного вузу, краще «потоваришувати» з комісією, щоби вчасно дізнатися, де звільнилося місце й куди треба терміново нести оригінал атестата.

Втрачені заробітки «відбивають» на сесії?

— Моя донька Оксана відмінниця, склала випускні тести на майже максимальні бали, тож вступила на бюджетне відділення одразу трьох престижних київських вузів. Оскільки грошей ми не маємо, то за старої системи її шанси були б мінімальні, — каже мама студентки-першокурсниці Лариса Гулька.

Однак у те, що хворобу хабарництва остаточно вилікували, киянка не вірить. «Одному з однокласників Оксани, приміром, пропонували «по блату» вступити на контрактне відділення юрфаку столичного вузу за 10 тисяч доларів. За таку суму начебто гарантували стовідсотковий успіх. На щастя, хлопець отримав високі бали, й дізнатися, чи справді нову систему можна легко обійти, не вдалося».

Крім того, студенти-першокурсники вважають, що навчальні заклади не втратять свого й «відбивають» недоотримане безпосередньо під час сесії. Приміром, у престижному київському вузі за вдале складання іспиту з вищої математики викладачі цьогоріч просили від півтори тисячі гривень залежно від нахабства викладача та рівня знань студента.

Тож хоча численні дослідження і живі історії випускників та їхніх батьків підтверджують, що система зовнішнього незалежного оцінювання зменшила струмочок додаткових надходжень до кишень викладачів, потрібно, щоб закріпити результат, реформувати і систему оцінювання у вищій школі, і саме ставлення до хабарництва. Адже нерідко першим запитанням першокурсників є кому і скільки дати, а не що вчити...

Київ.