Власним кореспондентом «Голосу України» у Миколаївській області призначено ВОРОНКОВА В’ячеслава Володимировича. Публікуємо перший підготовлений ним за листом до редакції матеріал (телефон В. Воронкова: 8-050-3337332).

З вікон робочого кабінету керівника концерну «Прометей-Агро» Рафаеля Горояна видно дах невеликого сарайчика, поруч із яким зводиться шестиповерхова споруджувана концерном будівля, покупцем якої може стати один з відомих в Європі банків. Відстань між ними всього лише більш як сто метрів. Але саме ці сто метрів стали сьогодні не в переносному, а в прямому значенні слова, «найгарячішою точкою» у Миколаєві. Сарайчик і новобудова фігурують у протоколах багатьох судових засідань, про них говорять по телебаченню й пишуть у газетах. Тут починається і, як кажуть у Миколаєві, закінчується територія, де править Його величність Закон.

Що хочу — те і виробляю

У листі Сергія Миколайовича Ільницького, котрий звернувся до «Голосу України», йшлося про те, як у самому центрі Миколаєва, на перетині вулиць Потьомкінської та Садової, діється беззаконня, зупинити яке, на його думку, правоохоронні органи області просто не в змозі. Про що ж розповів Сергій Миколайович?

Півтора року тому до мешканців будинку по вулиці Потьомкінській, 114 участили енергійні люди, які пропонували продати квартири в безперспективній, за їхніми словами, будівлі. Звичайно, мешканці не поспішали продавати житло в будинку хоча й старому, але ж він знаходився у престижному історичному районі міста. Минув час, і один з мешканців не встояв під натиском кавказького темпераменту покупців і тих грошей, які йому пропонували, і таки продав свою квартиру. Новий мешканець почав енергійно спочатку ремонтувати, а потім і перебудовувати квартиру. Буквально за лічені місяці всі мешканці, котрі стомилися від постійного будівництва, бруду, шуму, погодилися продати свої квартири.

Серед продавців був і Дмитро Геннадійович Григор’єв. На момент укладання угоди купівлі-продажу він перебував у лікарні й нотаріусу довелося виїжджати туди, щоб нотаріально оформити процедуру продажу й купівлі приміщення.

Згодом з’ясувалося, що, продавши свою квартиру, Дмитро Геннадійович залишився власником земельної ділянки площею 4,47 сотки. Ця новина для керівника ПП «Інвестбуд-плюс» Мгера Гарутюняна (підприємство організаційно входить до концерну «Прометей-Агро») стала громом серед ясного неба.

На земельну ділянку у Дмитра Григор’єва є всі необхідні документи, що підтверджують його право власності. Йдеться про державний акт від 28 березня 2006 року. Незважаючи на це, бізнесмени огородили територію земельної ділянки, що належить Дмитру Григор’єву, залізним парканом, хвіртку закрили на ключ, а його власникові залишалося «подумати» про свою поведінку й прийняти «правильне» рішення.

Ну а на земельній ділянці, огородженій парканом, почалося будівництво шестиповерхової будівлі. Підкреслимо — самовільного будівництва. Подібної зневаги до чинного українського законодавства в Миколаєві ще не було. І тому на вимогу громадськості міста правоохоронні органи змушені були вживати заходів до самовільних забудовників.

Державний інспектор з контролю за охороною й використанням земель у Миколаївській області В. Бабець провів перевірку дотримання вимог земельного законодавства з боку ПП «Інвестбуд-плюс».

Вивчала це питання й інспекція архітектурно-будівельного контролю в Миколаївській області. Вона встановила, що будівельні роботи ведуться без отримання відповідного дозволу. Було складено акт і внесено припис про негайне припинення всіх робіт. Прокуратура Миколаївської області контролює хід розслідування у цій резонансній для Миколаєва справі, намагається припинити порушення земельного законодавства. Але така принципова позиція прокуратури області, як з`ясувалося, не влаштовує ні концерн «Прометей-Агро» (що цілком зрозуміло), ні потерпілого Дмитра Григор’єва, ні правозахисні організації міста.

Рафаель Гороян на чолі підлеглих йому співробітників брав участь у пікетуванні приміщення обласної прокуратури, обвинувачуючи останню в «замовному» характері розслідування. Дмитро Григор’єв і його представник Сергій Ільницький наполягають на тому, що прокуратура занадто м’яко ставиться до керівника концерну «Прометей-Агро» і не вживає до нього жорстких заходів.

До речі, за інформацією керівника «Миколаївської правозахисної групи» Сергія Куриченка, концерн «Прометей-Агро» украй некоректно поводиться з жителями будинку 102 по вулиці Великій Морській. Вони не раз зверталися за захистом своїх конституційних прав до міліції, прокуратури, міськвиконкому, ЖЕКу з приводу порушення «Прометеєм» Правил забудови й демонтажу даху. А ось й інший приклад вільної імпровізації підлеглими Рафаеля Горояна вимог земельного законодавства України. Сподобалася їм, приміром, земельна ділянка площею 5000 квадратних метрів у мікрорайоні Намив на розі вулиць Червоних Маєвщиків і Лазурної. Забаглося їм побудувати там багатоповерховий житловий будинок. І що роблять заповзятливі комерсанти? Ні багато ні мало, як вони звернулися в миколаївський господарський суд з позовною заявою, в якій містилася вимога до Миколаївської міської ради укласти із ПП «Інвестбуд-плюс» договір оренди земельної ділянки. Ну а з огляду на те, що Миколаївська міська рада є органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції в спірних взаєминах, а відповідно до статті 121 Конституції України захист інтересів громадян і держави в судах покладено на органи прокуратури, то прокуратура Миколаївської області, керуючись Законом «Про прокуратуру», вступила в цю справу.

Миколаївський господарський суд затребував у позивачів, тобто у ПП «Інвестбуд-плюс» відповідні матеріали для вивчення. Представник позивача на засідання суду не з’явився, а затребуваних документів у суд не надав. У результаті справу ухвалою суду залишено без розгляду. Добре знають прізвище Гороян і в Березанському районі Миколаївської області. Колишня дружина Рафаеля Горояна — Наталя — за погодженням з Березанською районною державною адміністрацією одержала в суборенду на 48 років від ТОВ «Фенікс-Трейд» гектар землі в межах території Коблевської сільської ради. Цей договір суборенди було нотаріально оформлено. Яким же був подив Наталі Ярославівни, коли вона довідалася, що земельну ділянку, яка перебуває у неї в суборенді, передано в оренду іншій юридичній особі — фірмі, яку очолює рідна сестра Рафаеля Горояна — Наїра.

Березанський районний відділ УМВС України в Миколаївській області порушив кримінальну справу № 08070190 за фактом заволодіння злочинним шляхом земельної ділянки площею один гектар, що перебуває в зоні відпочинку в межах території Коблевської сільської ради за ознаками злочину, передбаченого ч.4. статті 190 Кримінального кодексу України.

Колишню дружину Рафаеля Горояна визнано в цій кримінальній справі постраждалою, а сам Рафаель Гороян і його сестра Наїра відмовилися давати показання слідчому по суті справи, пославшись на статтю 63 Конституції України.

У цій кримінальній справі призначено судово-землевпорядну експертизу на предмет дотримання вимог чинного законодавства під час відведення земельної ділянки фірмі сестри Рафаеля Горояна.

Коли синів Батьківщини визначають по батькові, навколишні почуваються пасинками

Начальник відділу у справах громадянства, імміграції й реєстрації фізичних осіб УМВС України в Миколаївській області полковник міліції Володимир Васильович Іванов вважає, що Рафаеля Горояна необхідно затримати й депортувати на історичну Батьківщину. Так відверто він і заявив у бесіді зі мною.

Чому таку тверду позиції займає відносно бізнесмена Рафаеля Горояна миколаївська міліція?

Відповідь проста: на думку правоохоронних органів, що підтверджена рішенням Корабельного районного суду міста Миколаєва, Рафаель Гороян і його сестра Наїра одержали громадянство України шляхом обманних дій.

У чому суть обманних дій брата і сестри Гороян? Як заявила у своїх поясненнях Наїра, вона в 14-річному віці раптово, залишивши в місті Єревані маму Вардуш Вільгельмівну й молодшого братика, виїхала жити в Україну. У Миколаївській області в селі Лимани вона, нібито, проживала протягом червня 1989 року — червня 1990 року. Потім, за її заявою, вона також раптово виїхала знову до Єревана. Там вона вийшла заміж за Мгера Гарутюняна й в 2003 році знову з’явилася в Україні. А в 2007 році Наїра Гороян звернулася в Корабельний районний суд із проханням встановити факт її постійного проживання в Україні. Суд, на підставі показань Олени та Ігоря Р., даний факт проживання встановив. З рішенням суду Наїра Гороян звернулася в міліцію і відповідно до статті 8 Закону України їй було надано громадянство нашої країни.

І буквально наступного дня, 21 серпня 2008 року, у правоохоронні органи звертається з аналогічним проханням про надання громадянства її брат Рафаель Гороян. Підставою для надання громадянства України він назвав той факт, що його сестра Наїра протягом року постійно проживала в Україні. І Горояну-молодшому також було надано громадянство нашої держави.

Ця комбінація брата й сестри, імовірно, дотепер би була таємницею за сімома печатками, якби не особливо приховуваний Горояном факт, що він проходив службу в Збройних Силах України й навіть має документальне тому підтвердження — військовий квиток серії НО № 5085080. Справді, у правоохоронних органах є оригінал військового квитка з фотографією Горояна, виписаний на його прізвище. Відповідно до записів у цьому військовому квитку Гороян проходив службу в українській армії в 1996—1998 роках. На той період він був громадянином Вірменії, що офіційно підтверджено в листі Служби національної безпеки цієї країни. Тобто виходить, що якщо військовий квиток є справжнім документом, то в Українській армії протягом двох років служив іноземний підданий, допущений до військових секретів нашої держави.

Звичайно, правоохоронні органи почали проводити розслідування цих фактів. З’ясувалося, що 14-річна Наїра Гороян у момент нібито її проживання в Україні спокійно навчалася в 187-й Єреванській середній школі. З’ясувалося, що подружжя Р. у суді дали свідомо неправдиві показання (імовірно, не безоплатно). З’ясувалося, що Рафаель Гороян ніколи в Українській армії не служив, що військовий квиток, яким він вихвалявся перед оточуючими, — фальшивка.

Фальсифікація з одержанням за допомогою неправдивих, свідомо помилкових документів була настільки очевидна, що прокуратура була змушена звернутися із заявою в Корабельний суд міста Миколаєва із заявою про перегляд раніше винесеного рішення про встановлення факту проживання Наїри Гороян в Україні. Суд встановив, що показання подружжя Р. є свідомо неправдивими, а самі вони вчинили злочин, передбачений ч.1 статті 384 Кримінального кодексу України. Раніше винесене судове рішення про те, що Наїра Гороян справді проживала в Миколаївській області скасовано.

19 серпня 2008 року УМВС у Миколаївській області ухвалило рішення про скасування наданого громадянства України Наїрі та Рафаелю Гороянам у зв’язку з тим, що громадянство було отримано шляхом обману. Підставою для винесення такого рішення послужила ухвала Корабельного районного суду міста Миколаєва від 14 серпня 2008 року.

В обласному центрі добре знають про рішення Ленінського районного суду Миколаєва, який розглядав кримінальну справу за фактом підробки військового квитка з метою незаконного одержання громадянства України. Суд встановив факт здійснення Горояном діяння, яке кримінально карається, але звільнив його від кримінальної відповідальності у зв’язку із закінченням строку давнини.

Замість епілогу

Через п’ять днів після моєї зустрічі з Рафаелем Горояном в офісі концерну «Прометей-Агро» 24 грудня о 3-й годині ночі сталася пожежа. Пожежники прибули на місце події через 20 хвилин. За словами представника Головного управління МНС у Миколаївській області, стан офісу свідчив про те, що там якийсь час ніхто не працював. Після гасіння пожежі в згорілому офісі співробітниками обласного УБОЗу проводилися слідчо-оперативні заходи з однієї із кримінальних справ, порушених стосовно Рафаеля Горояна.

Суперсучасну будівлю офісу, яка постраждала від пожежі, уже знесено. Кажуть, що на її місці буде побудовано житловий будинок. А дозвільні документи на будівництво? Ну, хіба звертають у концерні «Прометей-Агро» увагу на такі дрібниці?

В’ячеслав ВОРОНКОВ.

Миколаїв.

Мал. Василя ФЛЬОРКА.