Політики не повинні ділити державу

Сторони обмінялися думками щодо політико-економічної та соціальної ситуації в Україні та Норвегії. Зокрема, В. Литвин зазначив, що політики «не повинні ділити державу, особливо під час політичних кампаній, виборів». За його словами, враховуючи наближення президентських перегонів, «необхідно зберегти працездатну країну».

Торкаючись у цьому контексті питання про дату президентських виборів, В. Литвин висловив думку, що «очевидна і конституційна дата виборів — 17 січня 2010 року». До того ж він вважає за доцільне, щоб всі фракції парламенту внесли відповідний узгоджений проект постанови, і рішення було ухвалено «всією Верховною Радою». Володимир Литвин також вважає, що «всі політичні гравці мають взяти на себе зобов’язання, що вибори відбудуться демократично і прозоро».

«Ми маємо забезпечити стабільність і прозорість у роботі парламенту, щоб принести спокій в українське суспільство, бути передбачуваними і прогнозованими для світу, — сказав Голова Верховної Ради України. — Вкрай важливо налагодити діалог, який потрібен не лише на рівні гілок влади, а й на рівні різних інститутів суспільства, і я докладаю до цього зусиль». У період випробувань, переконаний він, владі «потрібно демонструвати єдину лінію». «Ми приречені знайти спільну мову», — сказав В. Литвин.

Говорячи про можливі негативні наслідки фінансової кризи, Голова Верховної Ради висловив занепокоєння можливістю «стискання економіки», що, за його словами, може призвести до «стискання демократії, бо люди вимагатимуть швидких змін, а це може призвести до авторитарних рішень». Тому, переконаний В. Литвин, зростає роль парламенту, який «має зробити все, щоб в Україні не розгорталася політична криза».

В. Литвин наголосив, що вкрай важливо не тільки протидіяти масштабній світовій фінансово-економічній кризі, а й «повернути довіру між владою та суспільством». Водночас, зазначив Голова Верховної Ради, необхідно «вести діалог зі світом, щоб адекватно відповідати на виклики сучасності». При цьому В. Литвин висловився за відповідний обмін досвідом з Норвегією, зокрема, з її Стортингом.

Прес-служба Верховної Ради.

За дев’ять років Україна змінилася на краще

Так вважає Голова Стортингу Королівства Норвегія Торбйорн Ягланд (на знімку), який з офіційним візитом удруге відвідав нашу країну.

Уперше він побував у нас в 2000 році, тоді політик обіймав посаду міністра закордонних справ. «Обидві наші держави об’єднує древня історія ще з часів, коли вікінги подорожували Дніпром, — зазначив Торбйорн Ягланд. — І нині ми є членами однієї великої європейської родини».

Як зауважив Торбйорн Ягланд, Україна цікава для Норвегії передусім тим, що є «найбільшою європейською країною, і все, що тут коїться, так чи інакше надзвичайно важливо для того, що відбуватиметься на континенті».

Глава норвезького парламенту зауважив, що бачить дуже великий потенціал для розвитку економічних відносин між нашими державами. Зокрема, в енергетичних питаннях нас об’єднує спільне завдання — забезпечувати Європі надійне постачання енергії, наголосив він. Також «ми можемо допомагати одне одному в тому, щоб робити наші джерела енергопостачання більш надійними і допомагати в розробці відновлюваних джерел енергії», — сказав Т. Ягланд. Парламентарій повідомив: Норвегія розробляє технології для недопущення викидів вуглецю в повітря і цей досвід також може бути корисним для України.

Парламентська делегація Норвегії за час свого візиту матиме зустрічі з усіма українськими чільниками. Це дасть змогу скласти повне уявлення про те, що відбувається у нас в країні і, відповідно, дасть поштовх до активізації співпраці на рівні країн, народів і парламентів, припустив В. Литвин. Однак «серед основних політичних гравців немає розбіжностей щодо європейського вибору держави», — заявив він. Водночас Голова Верховної Ради наголосив, що країну ділить суперечка про вступ до НАТО.

Зовнішній борг України нині не сягає й 20 мільярдів доларів, повідомив Володимир Литвин, відповідаючи під час брифінгу на запитання, що нібито наша країна веде таємні перемовини з Росією про надання п’ятимільярдного кредиту. Тому, поінформував він, будь-яке рішення про отримання коштів піддаватиметься належній експертизі. Тож, на думку парламентарія, не варто у цьому питанні «дочасно збурювати суспільство». «Кредити потрібні, і вони мають отримуватися на цивілізованій основі», — наголосив Голова Верховної Ради. Він також поінформував, що закон про тимчасові слідчі комісії слід доопрацювати з урахуванням пропозицій Президента. Йдеться передусім про організацію роботи ТСК, бо за ухваленою редакцією рішення на засіданнях комісії приймається більшістю від присутніх, а їх може бути лише декілька. Володимир Литвин наголосив, що дії деяких політиків, які хочуть замінити Першого заступника глави парламенту, можуть стати «додатковими імпульсами для збурення і протистояння Верховної Ради».