За повідомленням Держкомстату, споживчі ціни в січні зросли на 2,9 відсотка. Маємо статистичний рімейк 2008 року.

Нагадаю. Торік у січні споживчі ціни підстрибнули саме до такого рівня, і всі відчули те саме, що й сьогодні. Урядовий річний прогноз у 9,5 відсотка аж ніяк не справдиться.

Продукти харчування та безалкогольні напої проти грудня минулого року подорожчали на 3,1 відсотка (найвідчутніше — фрукти та овочі). Від 7,4 до 3,3 відсотка зросли ціни на рибу, вершкове масло, м’ясо та м’ясопродукти. Подешевшали, як ми того й чекали, яйця, деякі крупи, тваринні жири, соняшникова олія.

Предмети хатнього вжитку, побутова техніка додали в цінах здебільшого за рахунок імпорту 3,9 відсотка. Наприклад, пральні машини — 5,4, холодильники — 4,4 відсотка, аудіо- та відеотехніка — на 4,6...

Менш доступною, в ціновому відношенні — на 10 відсотків, стала охорона здоров’я, через подорожчання фармацевтичної продукції, яка завдяки імпорту додала 16 відсотків. Більш як на 7 відсотків зросла вартість санаторно-курортних послуг.

Зростання цін на транспорт загалом на 4,6 відсотка зумовлюється подорожчанням автівок і пального. Зросли тарифи на житло, воду, електроенергію, газ та інші види палива.

Першопричиною цінової нестабільності залишається високий рівень доходів населення, неадекватний зростанню продуктивності праці і насиченості товарних ринків.

Нагадаю, номінальні доходи населення торік зросли проти попереднього року на 38,1 відсотка, зокрема більш як на 40 відсотків (грудень проти грудня) — соціальні виплати, у 2,2 разу — інші трансферти, в 1,9 разу — сплачені доходи від власності. Виходить, те, чого собі не дозволяють розвинені країни в період зростання світової економіки, може дозволити собі наша в період глобальної кризи.

У січні держбюджет «спонсорував» Нацбанк, який перерахував 1,2 мільярда гривень різниці від своїх доходів над видатками завчасно, інакше загальнонаціональний баланс не звів би кінці з кінцями. Це непряма емісія, яку можна виправдати або кризою, або плановими запозиченнями Мінфіну в першому кварталі. Біда в тому, що і уряд, і Нацбанк, і парламент мають змогу сьогодні виправдати будь-яке неправомірне рішення лукавими нормативами, методиками або законопроектами. І дефіцитний держбюджет, і переоцінений курс гривні проти долара, і перерахунок пенсій відповідно до середньомісячної заробітної плати не минулого, а позаминулого року. Кажуть, можна виправдати, доки не відшукали дно падіння. Не замислюючись над тим, що воно — від ящика Пандори, який вже відкрили.