Хто виграв? Хто програв? Ці запитання після четверга ставлять різні політичні сили. На мою думку, ніхто не виграв і ніхто не програв. Юлія Тимошенко утрималась у кріслі Прем’єр-міністра. Але голосування за постанову про відповідальність Кабінету Міністрів за соціально-економічну ситуацію показало тенденцію зростання в парламенті невдоволення діями уряду. Адже влітку за недовіру Кабінетові Міністрів проголосували лише 172 народні обранці.
Тобто не можна виключати, що рано чи пізно кількість перейде в якість. Тим паче що експерти, які відстежують розвиток економічної ситуації, звертають увагу на загострення соціально-економічної ситуації. Водночас уряд, попри позачергові засідання, на яких, мовляв, розглядають значні інвестиційні проекти, поки що нічого конкретного не запропонував, щоб стимулювати розвиток внутрішнього ринку і відтак сприяти створенню робочих місць.
Зрозуміло, обидві політичні сили — і БЮТ, і Партія регіонів — при підготовці до розгляду питання шукали союзників у парламенті. І вирішальну роль у тому, що уряд всидів у своїх кріслах, зіграла позиція пропрезидентської групи у фракції
«Наша Україна—Народна самооборона». Вони не підтримали проект постанови, який передбачав винесення недовіри Кабінетові Міністрів.Водночас не можна не помічати наростання протестних настроїв у суспільстві. Так, у четвер, коли народні обранці слухали звіт Прем’єр-міністра Юлії Тимошенко, у столиці та ще в декількох великих містах країни пройшли масові протести власників автомобілів. Адже транспортний збір зріс у декілька разів. А незадовго до цього протестували дрібні торговці, бо з подачі уряду парламент у першому читанні прийняв законопроект, яким передбачається значне зростання плати за торговельні місця. Тобто цей чинник політикам не можна скидати з рахунку.
Власне, не дивно, що у четвер почав набувати обрисів розвиток подій у майбутньому. Спершу народний депутат Ігор Кріль на брифінгу заявив, що партія
«Єдиний центр» пропонує провести у жовтні-листопаді дострокові парламентські та президентські вибори разом із референдумом щодо внесення змін до Конституції. Згодом у своєму виступі на сесії Верховної Ради цю ж тезу (щоправда, без уточнення термінів) висловив і лідер Партії регіонів Віктор Янукович. Варто нагадати, що саме так було знято соціально-політичне напруження в уже далекому 1993 році. Тож не виключено, що цей механізм буде задіяно і цього року.