Тенденції, одначе, треба ламати

«Голос України» 31 січня ц. р. опублікував матеріал Івана Ілляша «Свиня і підприємство. Відчуйте різницю». У ній, зокрема, розповідалося про бездарні дії криворізької міліції й прокуратури. Офіційної реакції на статтю поки що немає. Але є читацькі відгуки. Окремі з них будуть опубліковані, за іншими кореспонденти підготують матеріали про роботу доблесних погононосіїв.

Просимо вас, друзі газети, продовжити розмову про захист ваших прав і інтересів, про професіоналізм і сумлінність міліціонерів і прокурорів.

Про те, як це роблять у «ментовському» Харкові — читайте нижче.

Нерозкриті випадки правопорушень, за якими стоять близькі до влади або великих грошей нувориші, завжди в полі зору журналістів. Такі випадки огидні, але їх можна пояснити. Але іноді справа, яка виїденого яйця не варта, немов лакмусовий папірець спалахує червоним кольором, висвітлюючи справжній стан міліцейського «задзеркалля». Про одну з них «Голос України» писав двічі. Напевно, тому, що вона банальна, МВС не вживає ефективних заходів. Шкода. Справа проста, але показова...

...Травневої ночі 2005 року гараж Віктора Лук’янова в кооперативі «Весна» був зламаний і захоплений ... головою й охоронцями АГК. Майно на чималу суму зникло, бокс віддали сторонній людині. Міліція відмовилася порушувати кримінальну справу, кваліфікувавши злочин як «цивільний спір» (точнісінько як у Кривому Розі). Після втручання начальника СБУ області справу порушила прокуратура.

У липні 2005-го народний депутат Карпов підготував запит на ім’я Луценка, в якому вказав на факти корупції. Генеральна прокуратура взяла хід розслідування під контроль. У серпні народний депутат Косинов з аналогічним депутатським запитом звернувся до начальника УВС області Репешка, а в лютому 2006-го — до того ж Луценка. Парламентська газета розповіла про бездіяльність міліціонерів у статті «Скелет у шафі», а згодом опублікувала «Скелет у шафі-2». І що? А нічого.

Харківські «пінкертони» швиденько звільнили від кримінальної відповідальності пособників глави автокооперативу, а його самого «підвели» під амністію. Ви де-небудь чули, щоб особи, які вчинили груповий злочин, звільнялися як такі, хто «вважає свої дії правомірними» і «не мали корисливих мотивів»? Їх тепер і злочинцями не можна назвати.

Згідно з актом комплексної судово-товарознавчої експертизи, вартість захопленого майна перевищувала 54 тисячі гривень. Повернуто постраждалому лише половину.

Контроль з боку преси, напевно, єдина причина, з якої закрити (у черговий раз) кримінальну справу «за відсутністю складу злочину» не ризикнули. І хоча раніше її порушували щодо конкретних осіб, тепер справу перекваліфікували «за фактом крадіжки невстановленими особами... протягом року». І це за наявності в справі матеріалів з однозначними показаннями свідків. Чи не знущання?

У січні 2007-го під час розблокування й огляду гаражного боксу слідчі в схованці знайшли документи, що належать особам, яким голова-самодур віддав гараж у незаконне користування. Мабуть, не випадково оригінали банківських договорів, нотаріальних бланків, митних паперів, де фігурували валютні кредити, автомобілі й вантажівки з лікеро-горілчаною продукцією зберігалися не в офісі, а в чужому боксі. Забираючи документи, керівник слідчої групи відзначив: вони викликають «безумовний оперативний інтерес». Пізніше жертві свавілля повідомили, що знайдений компромат фігурує в іншій кримінальній справі. Про те, що «оперативний інтерес» до цих документів не втрачено, свідчив лист Віктору Лук’янову з Київського райвідділу, в якому професіонали просили потерпілого... надати папери «для вивчення»...

Улітку 2008 року до Харкова приїжджав Юрій Луценко із трьома народними депутатами, членами профільного Комітету Верховної Ради. Після колегії, проведеної в Головному управлінні МВСУ в області, парламентарії повідомили журналістів, що в комітет останнім часом надійшло понад 2100 звернень громадян, які свідчать про зростаючу корупцію в регіоні. Але ще гіршу репутацію Харків, на думку народних депутатів, здобув як місто, через яке проходить потужний наркотрафік. За результатами цього візиту було звільнено три десятки офіцерів міліції. Згодом обласне управління очолив генерал-лейтенант міліції Развадовський. Він пророкував гучні викриття. Важко сказати, як просунулися міліціонери в боротьбі з корупцією і наркоторгівлею (деталі не розголошуються «в інтересах слідства»), але за згаданою «лакмусовою» справою про пограбування гаража генерал наказав створити слідчу групу(!) на чолі з полковником.

Але, судячи з усього, слідство лягло на дно — жодної дії, про яку знав би Лук’янов, не проведено донині. Обізнані люди кажуть, що тепер справу спробують закрити «за давниною». От і виходить: начальство нове, а тенденції старі, махрові.

У цьому так званому розслідуванні простежуються непорядні дії правоохоронців. Мабуть, мав рацію нардеп Карпов: «З незрозумілих причин співробітники районного, міського і обласного УМВС України в Харківській області ігнорують факти, хоча з них випливає наявність складів злочинів, передбачених декількома статтями Кримінального кодексу». Побоюючись бути притягнутим до відповідальності за підрив авторитету «ментів», все-таки запитаю: їхні дії (бездіяльність) — це міліцейське свавілля, корупція чи непрофесіоналізм? Що можна «розслідувати» кілька років, якщо відомо хто, коли, де, як скоював злочин? Невже генерали і полковники безсилі перед нахабними злодіями і не в змозі довести цю відверто нескладну справу до логічного завершення?

Робота правоохоронців Харківщини турбує не тільки народних депутатів різних скликань. Свого часу Харківська облрада звернулася до міністра юстиції України, у профільний парламентський комітет, до прокурора області з інформацією про «героїчні» справи погононосіїв. Цікаво, відчули вони зміни?

До речі, про прокуратуру. Спортсмени кажуть: команда грає так, як їй дозволяє суперник. Невже слідчі так безконтрольні? Втім, вони в нас, як відомо, незалежні. Виходить, ніхто їм не указ? Навіть його Величність закон?

У прокуратурі області, знаю, не дивувалися й не обурювалися, прочитавши публікації «Голосу України» про «недоліки» їхньої роботи. Напевно, там усе всіх влаштовує. Як повідомили днями в облдержадміністрації, Василь Синчук працюватиме прокурором області ще п’ять років. Чи означає це, що тенденції збережуться?

Це скромне запитання дозвольте адресувати вам, товариші міністре і Генпрокуроре.

Харків.

Мал. Миколи КАПУСТИ.