Педагогічні знання потрібні не тільки освітянам

Є, між іншим, вірний спосіб піднести статус педагогічної науки: звернутися по допомогу до невтомних слуг народу — депутатів та політичних сил, які обіцяють розв’язувати будь-яку непросту справу. А знаковим для них могло бути ухвалення Закону України «Про педагогічну науку й освітньо-педагогічне просвітництво». І було б це демонстрацією не уявного, а справжнього піклування як про освіту, так і духовну зрілість людей.

Педагогічні знання потрібні не тільки освітянам. Потрібні вони журналістам, медикам, управлінцям і будь-кому, хто захищає інтереси громадян та суспільства.

Поміркуймо хоча б над таким. Хіба з’явилася б телепередача «Великі українці» за умови належної педагогічної культури її організаторів? Адже педагогіка не припускає ранжувань і вивищень людей над іншими. Велику особистість можна зрозуміти й оцінити тільки за одним виміром — неповторної її значущості в піднесенні загальнонаціональної справи.

Нині в Україні не повинно бути закритих для обговорення тем. І негаразди в освіті обговорюються, проте без їх зв’язку із станом розвитку науки. Тому запрошую науковців і педагогів висловитись. Особливо тих, хто відповідає за стан розвитку освіти та педагогічної теорії.

Юрій ТЕРЕЩЕНКО,кандидат філософських наук.

Київ.

Клуб юних моряків повернули дітям

Київською міською радою задоволено протест столичної прокуратури на рішення Київради від 1 жовтня 2007 року «Про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду переможцям конкурсу».

За цим рішенням приміщення нежитлового будинку, яке перебувало у користуванні Центру спортивно-водного та патріотичного виховання дітей «Шквал» на острові Жуків було передано в оренду комерційній структурі під заклади торгівлі та громадського харчування.

Рішення депутатів суперечило низці законів України, тому прокуратура Києва в травні 2008 року його опротестувала.

Будівлю повернуто Клубу юних моряків.