Реструктуризацію вугільної галузі області порівнюють із геноцидом за професійною ознакою

Минули ті часи, коли перед міністром стояли струнко й догідливо заглядали йому в лице. Сьогодні людей не бентежать розміри портфеля або чин начальника. Вони кажуть йому те, що думають.

От і на зустрічі з вуглярами й керівниками владних структур Луганщини міністрові вугільної промисловості України Віктору Полтавцю було зовсім некомфортно. Обвинувачень на адресу уряду й безпосередньо відомства Полтавця пролунало стільки, що, судячи з реакції, міністр навіть сторопів. Вочевидь, не чекав від своїх земляків, з якими свого часу пуд солі з’їв, такого різкого нападу. Тон загальному настрою першим задав глава Луганської облдержадміністрації Олександр Антіпов, що побудував свій виступ на наслідках так званої реструктуризації вугільної галузі регіону й ставленні до цього керівників країни.

Якщо в 2003—2004 роках кошти на створення робочих місць у депресивних регіонах ще виділялися, то в 2005—2006 роках уряд не дав жодної копійки. Така ситуація спостерігалася цього року й, схоже, не зміниться в найближчому майбутньому. Принаймні, у проекті бюджету—2009 з виділенням грошей на створення нових робочих місць Луганщину знов-таки оминули.

Щороку керівники області стоять із простягненою рукою в міністерських кабінетах і доводять необхідність якнайшвидшого вирішення соціальних і екологічних проблем, що виникли в регіоні після закриття шахт. Наприклад, розвал житлово-комунального господарства поставив людей просто на межу виживання. Практично 93% водоводів депресивних територій підлягають заміні, а 10 очисних споруд і 4 перекачувальні станції потребують капітального ремонту. Люди, що живуть у шахтарських містах і селищах, страждають від підтоплення. Сьогодні у воді перебуває більш як 1200 гектарів житлової забудови й, на думку фахівців, найближчим часом ця територія збільшиться щонайменше на 700 гектарів. Найбільш катастрофічне положення — в Антрациті, Брянці, Краснодоні, Ровеньках, в Антрацитівському й Перевальському районах. З 2004 року через відсутність фінансування державне підприємство «Обласна дирекція «Укрвуглеторфреструктуризація» припинило виконання робіт з подолання наслідків підтоплення.

Що стосується екологічних програм, то вони взагалі зняті з державного фінансування. Причому за вісім минулих років область перерахувала в Державний фонд охорони навколишнього природного середовища 163 млн. грн., а одержала на вирішення своїх екологічних проблем трохи більше 10% від цієї суми. І це при тому, що Луганщину називають зоною екологічного лиха. 77 териконів з 518, а саме стільки їх в області, сьогодні горять. Поруч із цими чадючими відвалами розташовані 5,5 тис. будинків, жителі яких змушені дихати отруйними викидами. Дістається навіть сусідам-росіянам, які живуть у тій частини україно-російського кордону, що проходить територією шахтарського Свердловська. Стан навколишнього природного середовища прямо впливає на здоров’я населення. Люди дедалі частіше звертаються до лікарів, але й тут проблеми. Разом із шахтами закрили 54 лікувальні заклади й фельдшерські пункти.

Вирішення практично всіх проблемних питань, зрозуміло, потребує значних фінансових ресурсів. Але при наявному порядку формування місцевих бюджетів і формульному розрахунку міжбюджетних трансфертів у місцевих органів виконавчої влади й місцевого самоврядування грошей немає. На жаль, принципи виділення коштів на виконання делегованих державою повноважень не враховують особливості територій. А суми міжбюджетних трансфертів, за рахунок яких можна було б вирішити проблеми житлово-комунального господарства й соціально-економічного розвитку депресивних міст і селищ, украй незначні. У місцевих бюджетах Луганської області вони становлять лише 9% від обсягу надходжень у загальний фонд місцевих бюджетів. Тому, на думку керівництва області, комплексне вирішення соціальних і фінансових проблем у шахтарських регіонах, які мають потребу в значних фінансових ресурсах на капітальні витрати, неможливе без цільової державної підтримки й наступного реформування міжбюджетних відносин. Насамперед воно має спрямовуватися на зміцнення фінансової бази місцевого самоврядування.

Керівники області запропонували центральній виконавчій владі спільно попрацювати в кількох базових напрямках, і Віктор Полтавець цю пропозицію прийняв. План невідкладних дій з вирішення соціально-економічних і екологічних проблем шахтарських міст і селищ Луганщини, постраждалих у результаті ліквідації вугільних підприємств, містить домовленості двох сторін — Кабінету Міністрів і Луганської облдержадміністрації. У Луганську із нетерпінням чекатимуть, коли свій підпис під цим документом поставить Прем’єр-міністр України.