Біди — від чиновництва й Феміди.

Минулорічний вересень пам’ятний кримчанам досі вразливою нічною дорожно-транспортною пригодою, про яку ми повідомляли. У Сімферополі поруч з залізничним вокзалом біля кафе «Макдональдс» під час зіткнення мотоцикла «Судзукі» з «Бентлі» гине на місці 25-літня Анна Мішуткіна, відома серед байкерів вправністю водіння.

За кермом іномарки — син депутата Сімферопольської міськради Віталій Файнгольд. Під тиском громадськості й друзів загиблої проти нього блискавично порушується кримінальна справа, яку бере під особистий контроль міністр внутрішніх справ України Юрій Луценко. Він заявив, що цю справу порушено «не за фактом, а проти особи», а розслідування цієї ДТП перебуває під його особистим контролем. Та запевнив, що нізащо не спустить на гальмах розслідування цього випадку, незважаючи на особистості.

Пізніше начальник кримського главку МВС Микола Іллічов повідомив, що В. Файнгольд перебуває під підпискою про невиїзд. За даними прокурора автономії Володимира Бойка, розслідування цієї дорожньо-транспортної пригоди зволікається через тривалі судові експертизи. «Після проведення цієї експертизи з урахуванням її висновків та інших зібраних матеріалів буде прийнято рішення». Водночас, за словами В. Бойка, розслідування у дорожньо-транспортних пригодах, подібних цій, можуть тривати дуже довго. «Строк розслідування будь-якої кримінальної справи — два місяці, — зазначив прокурор. — Однак цей строк може бути продовжено. Обмежень по строкам немає».

Нинішній результат тривалого розслідування нам повідомили рідні й друзі загиблої: підписку про невиїзд з Віталія Файнгольда зняли, у справі він проходить уже як свідок. Постанову про порушення проти водія «Бентлі» кримінальної справи відмінили.

Про ділянку під соборну мечеть в Сімферополі «дискутують» у судах

Другий рік триває затята суперечка між релігійною громадою кримських татар — з одного боку та міськрадою Сімферополя — з іншого, що явно не сприяє гармонізації міжнаціональних відносин на півострові.

Судове протистояння Духовного управління мусульман Криму й кримських владників вже побувало у найвищих судових інстанціях країни, звідки повернулося на стартову точку, щоб повторити вже давно набридлі всім витки розбирань. Адже рішення Судової палати з господарських справ Верховного Суду України, винесене якраз перед новим роком, засвідчило: у питанні про земельну ділянку для будівництва головної мечеті в Сімферополі повернутися до висновків попереднього суду. А попередній суд — Вищий господарський суд України, у свою чергу й свій час —встановив, що справа повинна бути повторно розглянута в суді першої інстанції. Тобто судочинці вирішили повернути справу не до фінішу, а на старт. Мусульмани розцінили це рішення як політичне замовлення. Й відразу ж попрохали захисту у Генпрокурора й Президента, вже не тільки від сваволі сімферопольських міських депутатів, а й судів.

Нагадаємо, що гостре протистояння мусульманської громади півострова й сімферопольських депутатів почалося після того, як міськрада «воріт Криму» в грудні 2007 року змінила своє ж рішення про місцезнаходження соборної мечеті, мотивуючи це тим, що, мовляв, першочергово виділена для цього ділянка на вул. Ялтинській, 22 знаходиться тепер в охоронній зоні сімферопольського водосховища. До того ж деякі депутати ще й напряму пов’язали виділення ділянки для культової споруди зі звільненням самозахоплень на околицях міста. А лютого минулого року міськрада вже оголосила одіозну ділянку у 2,7 га парковою зоною. І щоб закріпити цю позицію, влітку міські депутати дали цій спірній ділянці навіть власне ім’я — охрестили лісопарком «Ювілейним». А Духовному управлінню мусульман Криму запропонували таку само за площею, але на вул. Луговій, 6. Мотивація муфтіяту й меджлісу про те, що на узгодження в різних дозвільних інстанціях спершу дозволеного депутатами первинного місцерозташування мечеті витрачено більше двох років й цілу купу грошей, залишилася без уваги й була просто проігнорована.

Мусульмани, звісно, образилися ще більше, з новими рішеннями не погодилися й почали домагатися в судах присилування міськради до укладання договору оренди для спорудження мечеті на першому відведеному для цього місці.

Відтоді, пройшовши всі східці судових інстанцій аж до Верховного Суду України, віруючі кримські татари вимушені проходити усе ті само кола знову та «наступати на ті само граблі». Звісно, не додала їм успіху в судових перипетіях й заява муфтіяту про те, що «судді виявили необ’єктивне, упереджене й заангажоване ставлення до сторін спору й до самого діла, що дає підстави припустити замовний характер прийнятих ними рішень».

...Попри численні судові засідання, схоже, нескінченної «другої дистанції», «віз і нині там». Міськрада «своїх твердих позицій не міняє», а Духовне управління мусульман Криму й меджліс від ідеї спорудити мечеть саме на місці спершу наданому сімферопольськими депутатами не відмовилися. Обнесена парканом ділянка на вулиці Ялтинській ледь вмістила гори будівельного черепашника, який буквально по цеглині зносили й звозили сюди з усіх куточків півострова не лише мусульмани, демонструючи всім, яке рішення вони підтримують. Тим часом ситуація політизується й далі.

Морська аварія буксиру «Чорноморнафтогазу»

Торік у березні біля берегів Гонконгу в Китайському морі зіштовхнувся з китайським балкером «Яохай» і затонув суховантаж «Чорноморнафтогаз-67», серед 18 загиблих членів екіпажу — 13 кримчан. Китайська сторона досі намагається перекласти відповідальність за трагедію на Україну. Родичі загиблих так і не отримали страховок. Судові розгляди тривають.

На Ай-Петрі без перемін

Попри пам’ятну досі масштабну міліцейську «зачистку» стихійних торгових точок і гучні запевняння місцевої влади про нарешті забезпечений надійний екологічний захист вершини улюбленої туристами й гірськолижниками гори, поруч з канатною дорогою самочинний забруднений базар стає дедалі більшим.

Непевне місце для СЕС і податківців тепер навіть позначено дороговказом «Торговий комплекс». У Ялтинській СЕС нарікають, що боротися зі стихійною торгівлею на Ай-Петрі можуть лише з допомогою сміховинно мізерних штрафів, яїкі бізнесменам, що комариний укус.

Плато досі розділено на заповідну й нині «нічийну» територію. Отже, дозволи торгувати на якій отримувати ніби й ні в кого, але ця чарівна місцина знову перенасичена підозрілого вигляду забігайлівками й сувенірними лотками.

Організована тут «проплачена анархія» вміло кимось «кришується», кажуть депутати. Незаконність цих торгових рядів на заповідному гірському оберегу не раз відзначали рейди й висновки Постійної комісії з питань правопорядку Верховної Ради автономії. Щоб нарешті припинити торгівлю й будівництво, внесено законопроект «Про визнання забудованої території на плато Ай-Петрі заповідним фондом». Депутати навіть скоротили кордони селища Охотніче, в яке входило плато. Але це рішення невдовзі визнали помилковим.

Тож нові активісти стихійної торгівлі переконують, що торгують законно, бо мають на руках... всі дозвільні документи, виплачують за оренду цієї землі й чималі податки багатьом структурам.

А поруч з розваленим в листопаді вже аж позаторік правоохоронцями кафе «Едем» виросла нова — фундаментальна чотириповерхова (!) споруда. Як переконують місцеві продавці, тут поспішають відкрити готельний комплекс для заможних любителів гірсько-морських краєвидів.

То ж що, на цьому заповідному місці марними виявилися потуги державних судових виконавців, які за підтримки майже тисячі (!) міліціонерів після численних скарг екологів, громадськості й відпочивальників, врешті знесли незаконну одіозну споруду сумнозвісного кафе «Едем» і так виконали рішення суду?

Екологам у такій ситуації залишається повторювати знову й знову своє попередження: якщо не звільнити гірське плато Ай-Петрі, не залишиться й заповідника. Вони невтомно скаржаться в усі контролюючі органи на те, що після резонансного знесення тут «шалманів», ніяких серйозних регулюючих факторів місцевою владою введено не було. Тож, щоб справді реально захистити цю унікальну територію, треба починати все спочатку: «спершу її знову почистити й привести в порядок, потім визначити місткість суворо обмеженого використання». Якщо всі постанови про заборону цього виду діяльності й штрафні санкції на торговців виявляються недієвими, тут потрібні кардинальніші заходи, кажуть правоохоронці. Але для цього потрібне рішення суду. То — що: «наша пісенька чудова, починаймо її знову»?

Таким постулатом керуються місцеві ради Південнобережжя, вважають в Кримській асоціації «Екологія і світ». Території кримських парків-пам’яток продовжують забудовуватися навально і стрімко, причина цього — невинесені в натуру кордони цих зелених оаз, говорять екологи. Це сприяє скороченню унікальних паркових зон. В уславленому Масандрівському парку вже другий рік безборонно будують пансіонат, а новоспоруджений готель уже вважається за межами парку, засвідчує директор Державної адміністрації парків-пам’яток державного значення Віктор Бондар.

Пояснює: визначити, де територія парків, а де ні, складно досі, бо понині кордони Масандрівського й Місхорського парків-пам’яток не винесені в натуру. Тому парки, що являють загальнонаціональну цінність, відходять в приватні руки за стандартною схемою: місцеві ради ухвалюють рішення про передачу земельних ділянок в оренду, а нові господарі відразу ж їх приватизують. Цю біду вважає непоборною колишній директор Держадміністрації парків-пам’яток Анатолій Шевчук. Його звільнили влітку минулого року, бо, як свідчить екологічна громадськість, «заважав незаконній забудові узбережних парків, адже вся приморська земля вже у руках приватників, залишилися ще невеликі клаптики особливо коштовних земель парків, ціна за одну сотку яких доходить нині до 100 тисяч доларів».

За словами Анатолія Шевчука, у Місхорського парку із 23 га вільної землі залишилося вже менше десяти. Нинішнє керівництво Держадміністрації парків-пам’яток говорить: скільки землі в парку Кореїзька селищна рада насправді віддала в оренду — невідомо. Бо місцеві керівники тримають цю інформацію в секреті: «за сімома печатками». Тим часом нині в Місхорському парку зводять багатоповерхівку. Як переконують в Кореїзькій селищній раді, у замовників на руках є всі дозвільні документи на забудову в парковій зоні.

Дивно, але на нову забудову в самісінькому центрі парку (!) дозвіл видала якраз Кореїзька селищна рада. Й таких нищівних для екології краю об’єктів на території лише цього парку... близько десяти. Нині керівництво Держадміністрації парків вирішило встановити шлагбауми у всіх трьох парках — Лівадійському, Масандрівському й Місхорському. Охоронний пункт, як запевняють в дирекції парків, не пропускатиме на їх територію автомобілі й будівельну техніку. За їх версією, це має зупинити будівництво й вирубку у парках унікальних дерев. Проти шлагбауму в Місхорському парку активно виступило кілька депутатів Кореїзької селищної ради. Вони твердять, що захищають закон, бо саме вони — влада Кореїзької ради. Депутати твердять, що адміністрація парків прагне встановити шлагбаум, щоб потім без проблем збирати данину з підприємців, які тут торгують. Немає кордонів, немає й парків, — саме таким правилом керуються місцеві ради, вважають в кримській асоціації «Екологія і світ». Адже чим ще пояснити вперте небажання винести в натурі кордони парків, бо саме з цією вкрай важливою справою тут зволікають роками.

Крим.