Малят зігріває сонце

У Бахчисарайському дитсадку №9 запрацювала геліоустановка для нагріву води з допомогою сонячної енергії. Дітвора тепер постійно з гарячою водою, 300 літрів якої щодня в сонячні дні прогрівається до 95 градусів за Цельсієм. У захмарені періоди та восени і взимку, коли сонце не таке активне, воду допомагає гріти електронагрівач, установлений у бойлері для страховки.

— Відчутну економію побачили одразу, бо значно зменшилися платежі за електропідігрів води. Кип’яток із крана економить ще й сили та час, коли купаємо дітей, готуємо їм їжу і миємо посуд, — зауважила завідувачка дитсадка Людмила Басенко.

На геліоустановку вартістю 19 тисяч гривень дошкільний заклад не витратив ні копійки: 10 тисяч виділила міськрада Бахчисарая, а 9 тисяч гривень становив бонус виробника. Ще одна геліоустановка вже днями обігріватиме душову спорткомплексу села Новопавлівка Бахчисарайського району, також профінансована місцевою радою.

— Геліосистеми встановлено в рамках проекту організації системного впровадження сонячної енергетики на півострові на прикладі Бахчисарайського району. Загальна вартість цього проекту — 30 тисяч доларів. Половину суми взяла на себе районна влада, 50 відсотків профінансував фонд «Східна Європа», — розповів його виконавчий директор Віктор Лях.

Створений торік фонд якраз і сприяє співробітництву між органами влади й сільськими громадами для створення комфортних умов життєвого середовища та енергетичної безпеки. Активно підтримує «Східна Європа» впровадження інноваційних проектів, насамперед екологічно чистих, якими є сонячна й вітрова енергії. Так одночасно з економічними гармонійно розв’язують соціальні проблеми.

В умовах, коли традиційні енергоносії невпинно дорожчають і стають дефіцитними, сонячна енергетика має шанс скласти газу, нафті й вугіллю дедалі більшу конкуренцію. Але лише тоді, коли отримає належну підтримку вже найближчим часом. До речі, в державну програму розвитку автономії включено програму спорудження десяти тисяч сонячних установок. Та, на жаль, джерело фінансування не визначено досі. Справу гальмує традиційна відсутність коштів, а на голому ентузіазмі вже не виїдеш.

Вчасна допомога прийшла з розташованого в Києві фонду «Східна Європа», який залучив до здійснення цього задуму Таврійський союз наукових та інженерних об’єднань і Кримську теплову компанію. Посольство Норвегії в Україні, Організація безпеки і співробітництва в Європі та Агентство США з міжнародного розвитку в рамках програми «Енергоефективність: місцеві партнерські ініціативи» виділили гроші на інформування населення про можливість використання сонячної енергії та енергетичне обстеження об’єктів соціальної сфери. Передбачено створення на добровільних засадах консорціуму з представників органів влади, науки, бізнесу і громадськості.

Уже проводяться інформаційні семінари, розробляється енергетичний план розвитку геліоенергетики в Криму і типові проекти використання сонячної енергії, створюються добровільні об’єднання представників органів влади, бізнесу, науки і громадськості для практичного втілення сонячної енергетики на соціальних об’єктах.

Для дитсадків і шкіл, лікарень і санаторіїв, комбінатів і закладів культури сонячна енергія здатна стати справжнім порятунком. Адже, приміром, геліоустановка вартістю 19 тисяч гривень окупиться протягом лише трьох років, переконують спеціалісти.

В Україні чотири підприємства випускають геліоустановки, з яких два — на півострові. Тим паче що сучасні вітчизняні сонячні колектори цілий рік здатні гріти воду, навіть у зимові хмарні дні. Встановити їх нескладно на дахах. Потужність таких установок залежить від площі батарей для акумулювання сонячних променів. Для окремих будинків і котеджів достатньо 2—3 компактні батареї, здатні нагріти щодоби 200—400 літрів води. За потреби сонячну енергію можна переробити на електричну. Вартість такого агрегату — 15—17 тисяч гривень.

Однак належного розвитку на півострові сонячна енергетика не отримала досі, значною мірою через те, що відсутня державна підтримка механізмів стимулювання. Замість неї чуємо постійні заклики жити економніше та використовувати сповна нетрадиційні джерела енергії. Тому на території півострова нині розміщено лише 80 тисяч квадратних метрів геліоустановок, більшість яких працює в закладах рекреаційної сфери Південнобережжя.

Незаперечно одне:

в нинішніх умовах глобальної кризи місцеві органи влади повинні підтримати застосування геліоенергетики, знайти кошти для будівництва геліосистем на об’єктах соцкультпобуту, розробити заходи із стимулювання використання геліосистем у житлових будинках, приватних офісах і виробничих спорудах. За прикладом європейських держав варто запровадити практику видачі пільгових кредитів підприємцям малого й середнього бізнесу, власникам приватних будинків та, власне, всім, хто вирішив перейти на використання екологічно чистого джерела енергії — сонячного проміння.

Інформація для роздумів

На останньому засіданні профільної постійної комісії Верховної Ради автономії, зокрема, було зазначено, що питання енергозбереження і розвитку альтернативних джерел енергії у Криму розглядають систематично, проте проблем у цій сфері не меншає.

Це за того, що у зв’язку з безперервним подорожчанням енергоресурсів саме енергозбереження та енергоефективність стають пріоритетними в господарській діяльності. Однак в автономії досі навіть немає комплексної програми, що визначає основні завдання й заходи із запровадження енергозберігаючих технологій. А відсутність програми обмежує можливості півострова з фінансування проектів енергозбереження. Досі не завершено й паспортизацію промислових підприємств, не визначено норми споживання енергоресурсів, не проведено аудит.

Однією з найенергоємніших галузей є ЖКГ. Але тут вкрай повільно здійснюється заміна морально й фізично застарілого устаткування підприємств теплопостачання, не оптимізовано схеми теплопостачання міст і населених пунктів автономії, а проблеми відсутності енергозберігаючих технологій у системі ЖКГ позначаються на тарифах. Визнано, що за таких широких можливостей півострова у запровадженні альтернативних джерел енергії цьому питанню приділяється недостатньо уваги. Тож Крим понині залишається одним із найенергозалежніших регіонів України. Із стурбованістю відзначено, що в автономії спостерігається тенденція зростання витрат умовного палива на виробництво деяких видів продукції, оскільки керівництво цілого ряду підприємств не поспішає вкладати кошти у розвиток енергозбереження. Вирішено застосувати жорсткі заходи, виробити певні механізми, що зобов’яжуть керівників прибуткових підприємств купувати й запроваджувати нове енергозберігаюче устаткування.

Зауважено й те, що економія енергоресурсів у всіх сферах життєдіяльності не завжди потребує фінансових витрат, а зазвичай лише ощадливості. Тож жорсткішу позицію повинні займати контролюючі органи, зокрема інспекція з енергозбереження.

Депутати відзначили також, що політика держави спрямована на впровадження інноваційних технологій, однак в Україні ще не створена ефективна система, яка б дала змогу реалізувати ці пріоритети. Автономія теж недостатньо запроваджує новітні технології. Не розвинула інноваційну структуру, відсутні навіть регіональні бази даних про технології та їх складові, мало уваги приділяється впровадженню нових розробок кримських учених.

Тим часом саме розвиток інноваційних технологій, як і впровадження енергозберігаючих та альтернативних джерел енергії, стане потужним імпульсом для створення привабливого інвестиційного іміджу й вирішення соціальних питань автономії, гарантом економічної та екологічної стабільності регіону.

Тут необхідний глобальний, комплексний підхід. Тож ухвалено рішення розглянути це питання, не гаючись...

Крим.

До речі

Громадяни Ізраїлю чи Кіпру вже не уявляють собі, як можна витрачати недешеві газ чи електрику на підігрів води — адже на одного тамтешнього жителя припадає вже по 0,5 квадратного метра встановлених геліоколекторів. А це означає, що в середньому кожен із жителів цих країн може використати влітку до 50 літрів гарячої води щодня, до того ж практично безплатно.

Фахівці стверджують, що й у Криму геліоенергетику можна використовувати з не меншим успіхом. 300 ясних, сонячних днів на рік — найкращий полігон для використання енергії сонця. Уже напрацьовано достатньо потужний науково-технічний і виробничий потенціал, є виробники й постачальники високоефективного теплового устаткування — колекторів з коефіцієнтом поглинання сонячної енергії 0,9 і вище, а також баків-акумуляторів і бойлерів, що дають змогу зберігати нагріту воду практично без втрат протягом кількох днів. Щоправда, про таку можливість загал майже не знає. Саме тому вчені й розробники прагнуть розповісти найширшій аудиторії про очевидні переваги використання сонячної енергії.

Для цього щойно видали методичний посібник, з допомогою якого сонячний агрегат можна змонтувати не лише у приватному будинку, а й у багатоповерхівці навіть власноруч. Щоправда, установки для підігріву води сонячною енергією поки що не з дешевих: агрегат середньої потужності коштує 2,5 тисячі гривень, а оснащення ним індивідуального будинку стане у 18 тисяч гривень. На перший погляд, дорогувато, але варто пам’ятати, що більше ні за що вже платити не доведеться, адже сонце обігріватиме помешкання безкоштовно. До того ж із підвищенням рівня попиту відповідно значно зменшуватиметься вартість установок.

А в умовах невпинного зростання цін на традиційні енергоносії використання дармової сонячної енергії стає все актуальнішим.

Нам би ще такий, як в Ізраїлі та Кіпрі, так званий, «сонячний закон», згідно з яким під час спорудження нових будинків в системі життєзабезпечення повинні застосовуватися сонячні установки, що заощаджують газ і електрику.