Попри суперечливі заяви багатьох політиків, «годинник» Пенсійного фонду, якщо й хибить, то не відстає, а спішить. Так, усі виплати пенсій і доплат за січень було здійснено ще 23-го числа. Атож, для цього ПФ скористався плановим кредитом, але в меншому обсязі, ніж планувалося (3,9 мільярда гривень замість очікуваних 5,5 мільярда гривень). Отже, в січні сплачено 13,2 мільярда гривень.

Як показала статистика головного пенсійного відомства, озвучена головою правління Олексієм Зарудним наприкінці місяця, фінансові проблеми ще попереду. Обмежені можливості держбюджету-2009 і місцевих бюджетів через ланцюгове згортання виробництва у промисловості ставлять під сумнів платоспроможність Пенсійного фонду в найближчі три—п’ять місяців. Статистика Олексія Зарудного підтвердила висновки, оприлюднені у відомому листі-застереженні міністра фінансів Віктора Пинзеника. За зростання середніх зарплат у промисловості на 18,6 відсотка середній розмір пенсій збільшився на 51 відсоток — до 895 гривень у грудні. Оскільки пенсії нараховуються із заробітних плат, а не навпаки, то сам по собі напрошується висновок, що це наближає держбюджет до проблем з дотування пенсійних виплат. На це вказує і інша динаміка. Власні доходи ПФ зросли за рік на 26,4 мільярда гривень, тоді як видатки на пенсійні виплати — майже удвічі більше. Згубне для країни зволікання з проведенням пенсійної реформи, традиційна «роздутість» загальнодержавних балансів за рахунок невиправдано високих пенсій, непоміркованих доплат і пільг зі сплати відповідних внесків, період активного старіння нації — це ті питання, які вже давно лихоманять і Міністерство фінансів, і Пенсійний фонд. Адже не жарт, лише торік органами ПФ призначено 653 тисячі нових пенсій, здійснено перерахунки виплат майже 13 тисячам громадян — і це за того, що на кожного пенсіонера припадає трохи більше одного працюючого. Може, це нормально для економіки, яка зростає, але наша падає. Може, це нормально для бюджету, доходи якого перекривають видатки, але наш — з дефіцитом у 31 мільярд гривень. Може, це нормально для країни, в якій гілки влади консолідовано протистоять глобальним і внутрішнім викликам, але це знову не про нашу країну.

У січні говорити про проблеми держбюджету і ПФ передчасно з огляду на поквартальний розпис видатків, але, погодьтеся, не цього року. Бо видача пенсій вже нерозривно пов’язана з ритмічною роботою комерційних банків, а якраз такої і не спостерігалося. На жаль, проблеми банківського сектору ще далекі від свого вирішення, тому вже нікого не дивують банкомати без готівки і зачинені каси. Довір’я до банківської системи сьогодні підірване так само, як і до вищих органів влади. До слова, почасти з огляду на це слід посилювати, а не послабляти контроль за механізмом рефінансування Нацбанку і виконанням нормативів адекватності капіталу та ліквідності комбанків. Той, хто вважає Олексія Зарудного невиправданим оптимістом (він запевняє, що пенсії цього року виплачуватимуться уповні та вчасно), розуміє, що уряд не зможе досягти запланованого обсягу бюджетних доходів через кризу і не піде на скорочення соціальних видатків перед президентськими виборами. На податкові реформи, які, наприклад, зняли б невиправдані навантаження на фонди оплати праці або скасували б запроваджені як тимчасові податки до Пенсійного фонду, — уряд не піде й поготів. Попри навіть те, що, скажімо, податок з продажу інвалюти збільшує її вартість проти гривні. Отже, єдине, що лишається, задовольняти потреби Пенсійного фонду доходами від розміщення внутрішніх запозичень, закривши очі на зростання держборгу і те, що це по суті непряма емісія грошей. Про що, до речі, в січні прохопився народний депутат Арсеній Яценюк. І що, на думку багатьох експертів, розкручуватиме інфляцію.