У грудні минулого року мало відбутися чергове урочисте відкриття відреставрованого Шевченківського національного заповідника у Каневі (Черкаська область). Свята не вийшло: тепер навіть ніхто не скаже, коли ж врешті-решт наша духовна Мекка позбудеться паркану. А все почалося у серпні 2001 року з указу Президента, де затверджено програму реконструкції заповідника. Було заплановано фінансування в розмірі 15 мільйонів гривень і дата завершення реконструкції — 2006 рік. Що маємо нині, коли на календарі — 2009 рік?
Декілька разів завершення реконструкції переносилося, а в грудні минулого року мало відбутися чергове урочисте здавання об’єкта, але довелося ще раз відкласти. Життя внесло свої корективи: то погодні катаклізми, то політичні, то економічна криза.
— Якби щороку нам виділяли кошти в повному обсязі на будівельні роботи, реконструкція закінчилася б роки три тому, — каже генеральний директор Шевченківського національного заповідника в Каневі Мар’ян Пиняк. — А так перераховують 20—40 відсотків необхідної суми й спробуй на них щось зробити.
Інфляція, подорожчання будматеріалів — і ми знову стоїмо з протягненою рукою. На сьогодні загальна сума витрат уже перевалила за 60 мільйонів гривень.
У 2008 році стала до ладу тепло-генераторна підстанція, проклали зовнішні мережі, кабельну високовольтну лінію, запустили в експлуатацію електрокотли. Зиму зустріли в теплі, але витратили гроші, закладені на будівельні роботи.
Тепер чекають внутрішні роботи: укладання паркету, розпис стелі й стін. На це додатково заплановано на 2009 рік 23 мільйони гривень. 
Від фінансування напряму залежить і виконання робіт.
Паралельно ми готуватимемо й нову експозицію музею. Технічне оснащення, меблі, нові стелажі для експонатів, а їх у наших фондах понад 20 тисяч, а також створення електронної версії екскурсії для перегляду в Інтернеті — на все це треба додаткові суми грошей.
Нині на опалення музею й зарплату співробітникам держава виділила тільки чверть від потрібної суми. Отож провести першу екскурсію новими залами музею ми зможемо, напевно, у році 20...
З усіх куточків світу їдуть у Канів прочани поклонитися Тарасові Шевченку, побродити вершиною Чернечої гори, помилуватися Дніпром. Турбота держави про духовну Мекку України стоїть за парканом уже майже шість років. А туристи все їдуть і їдуть за будь-якої погоди: в спеку чи холод, дощ чи сніг.
Фото автора.
