Перша жертва — індустрія дозвілля

Про те, що в Україні — криза, не знає хіба що лінивий. Людей звільняють, відправляють у відпустки, а отже, скорочується сімейний бюджет. Утім, виживати все ж потрібно, рецепт для кожного — економія. І першою її «жертвою» стає індустрія дозвілля.

— Попит на квитки до театрів впав приблизно відсотків на 20—25. Людям заробітні плати не виплачують, квитки стають для більшості не по кишені. Хоча є, звичайно, і «затяті театрали». Вони, як ходили, так і ходять на вистави, економлять на театр, а не на театрі, — розповіла «Голосу України» співробітниця Театральних кас, що на Майдані Незалежності.

Однак із подорожчанням квитків це не пов’язано. Як з’ясувалося, ціни на квитки до місцевих театрів майже не змінилися. «Дорожчими стали «гастрольні» вистави. Але в основному люди ходять на вистави наших театрів», — каже продавець квитків. Сама ж панянка намагається відвідувати театральні вистави регулярно:

— Ходила і, звичайно, буду ходити, особливо на прем’єрні покази. А що ще залишається робити?

«Страждають» від кризи і кінотеатри. Там також зменшилася кількість відвідувачів.

— Значно впав попит на квитки, приблизно десь відсотків на 40. Це при тому, що білети подорожчали всього на п’ять гривень, — розповіла співробітниця однієї зі столичних мереж кінотеатрів.

У даному випадку, мовляв, пощастило пільговим категоріям. Для них збережено систему знижок. І за квитки, які для звичайної людини коштують часом 40—50 гривень, студенти, школярі та пенсіонери викладуть усього по 10 гривень (денні непрем’єрні сеанси).

А ось у іншій мережі кінотеатрів на спад відвідувачів тільки очікують. Мовляв, поки були свята і робити якісь висновки зарано: «Ціни на квитки не зросли, але купівельна спроможність громадян впала, тож зменшення кількості відвідувачів можливе».

— Я у відпустці ще з Нового року. Чим зайнятися вдома — не знаю. Поприбирала усе, до чого руки роками не доходили. Але як розважитися? Телевізор вмикаю і одразу вимикаю — зовсім немає чого дивитися: якісь старі серіали, ток-шоу. Хотіли з чоловіком в кіно сходити, але вісімдесят гривень пожалкували на квитки. Зараз «налягаємо» на прокатні пункти та Інтернет, — розповіла Катерина Дудник, киянка.

А киянин Денис кризу сподівається пересидіти вдома: «Так давно хотів перечитати пару книжок, та все часу не було. А тепер маю таку слушну нагоду. Дешево, сердито, а головне — так корисно». Протилежна ситуація у Ірини. Її улюблене «чтиво» — глянцеві журнали — по-перше, значно схудло, а по-друге, окремі видання взагалі зникли.

— Ще у грудні хотіла оформити передплату на свій улюблений кулінарний журнал, а з’ясувалося, його вже закрили.

Утім, в негативі кризових подій можна віднайти і позитивну краплинку. Нарешті в нас з’явиться час для спілкування, затишних сімейних вечорів та прогулянок на свіжому повітрі. Використаймо його з користю!

Мал. Олександра МОНАСТИРСЬКОГО.