У цього стрункого кучерявого хлопця із чарівною усмішкою важко було не закохатися. І дівчата безоглядно закохувалися. Але, на жаль, безнадійно. Для Сашка Поліщука (на знімку) найперше були
«літаки» — партитури симфоній, опер, балетів. Його працездатність і цілеспрямованість захоплювали професорів і дивували однокурсників Київської консерваторії.І вони тільки руками розвели, довідавшись, що їхній Сашко після успішного закінчення факультету хорового диригування подався в армію. Дуже хотів, кажуть, тому й взув кирзові чоботи. Вони — не диригентська паличка, але тяготи служби тільки зміцнили хлопця. Морально й фізично. Сила духу й витривалість йому ой як знадобилися: стояти за диригентським пультом годинами день у день — не легше за п’ятикілометровий крос.
Домагатися задуманого — у крові 40-річного музиканта. Хотів дуже навчатися в Ленінградській консерваторії й свого домігся. Щоправда, вступив з третьої спроби, але ж головне — результат. Не знаю, чи мріяв Олександр у 1998-му про перемогу у Всесоюзному конкурсі диригентів, але лауреатом він став. Перспективного молодого українця тоді помітили й запросили не куди-небудь, а в Санкт-Петербурзький Малий оперний театр імені Мусоргського. Потім диригував муніципальним симфонічним оркестром, керував Державним симфонічним. Показав свій талант і в туманному Лондоні, де працював головним запрошеним диригентом Російського камерного оркестру.
Киянин Поліщук підкоряв своєю майстерністю литовців, німців, австрійців, французів, японців, португальців, шведів... Багато країн об’їздив наш ленінградець, диригуючи кращими оркестровими колективами.
І ось недавно Олександр Поліщук, заслужений діяч мистецтв Російської Федерації, приїхав у рідне місто. Сюди, до мами, до слова, відомої журналістки, і сестри, також
«акули» пера, Сашко приїжджав щороку. Але цього разу він мчав до Києва з особливим почуттям. Поліщука запросили (уперше!) диригувати славним Національним заслуженим академічним симфонічним оркестром України. Разом з ним приїхав один із найкращих представників російської фортепіанної школи, переможець багатьох міжнародних конкурсів москвич Максим Філіппов....Колонний зал імені Лисенка Національної філармонії. За вікном тихо падає сніг, публіка в очікуванні чогось особливого. І воно сталося.
...За диригентським пультом — Олександр Поліщук, за фортепіано — Максим Філіппов. Оркестр виконує концерт Шумана.
У другому відділенні публіка насолоджувалася симфонією
«Божественна поема» Скрябіна, яку на одному подиху виконали музиканти під керуванням Олександра. Тривалі овації, слухачі, котрі довго не розходилися, море квітів — дещиця проявлених почуттів вдячних киян.Свято душі відбулося. Але мені було трохи сумно. Сумно від того, що ми вперше побачили свого Маестро. Що гастролює відомий диригент, проживаючи на берегах Неви, а не Дніпра...
Фото Ольги ПОЛІЩУК.
