Реформування органів прокуратури України збіглося у часі з повноцінним входженням України до європейського наукового та освітянського простору — приєднанням до Болонської декларації Європейських університетів.

Висока кваліфікація кадрів є важливим компонентом будь-якої діяльності. І прокурорська — не виняток. Потреба напрацювання нових підходів до отримання спеціалізованої вищої освіти обумовила створення 2002 року при Генеральній прокуратурі України Академії прокуратури України.

Характерно, що Академія одна з перших в Україні обрала шлях впровадження Болонських стандартів. Створена у короткі терміни науково-освітянська установа — гармонійна складова прокуратури, системно до неї інтегрована. Академія має ІV рівень державної акредитації. У жовтні 2007 року Указом Президента України Віктора Ющенка їй надано статус національної.

Пріоритети діяльності нашого навчального закладу визначаються інтересами прокурорської практики. Поставлені завдання обумовили його структуру та основні напрями роботи.

Складовими Академії є Інститут підготовки кадрів, Інститут підвищення кваліфікації кадрів, Науково-дослідний інститут, десять кафедр, аспірантура, дев’ять відділів і бібліотека.

Закономірно, що головний напрям діяльності — підготовка кадрів. Чинна ліцензія дає змогу щорічно навчати 300 магістрантів за денною і заочною формами. На навчання зараховуються на конкурсних засадах особи, які вже мають диплом бакалавра правознавства. До системи їх відбору запозичено досвід європейських вищих навчальних закладів і передбачено встановлення високого середнього бала за додатком до диплома як умову допуску до складання вступного випробування. Мотивується це тим, щоб до прокуратури приходили найкращі. На заочну форму навчання зараховуються переважно перспективні прокурорські працівники, які закінчили так звані «небазові» вищі навчальні заклади. Значна частина магістрантів-заочників перебуває у резерві кадрів для висунення на вищі посади.

Запроваджена в Академії магістерська навчальна програма є глибоко спеціалізованою. Підготовка магістрів поєднує теоретичну та практичну частини. Термін першої з них — півтора року. Здійснюється вона за планами і програмами, що не мають аналогів в Україні. Магістранти вивчають спеціалізовані дисципліни з урахуванням майбутньої професійної спрямованості. Яскравий приклад тому: з 27 навчальних дисциплін 17 — прокурорські спецкурси. Важливу роль відіграє участь у навчальному процесі досвідчених практичних працівників прокуратури. І це значно сприяє ознайомленню з особливостями прокурорської діяльності.

Опанувавши теоретичний курс, магістранти проходять піврічне стажування, вже перебуваючи на посадах помічників прокурорів або слідчих. По його завершенні проводиться захист магістерських робіт, складається комплексний державний іспит, відбувається урочисте вручення дипломів магістрів права. Одночасно випускники отримують перший прокурорський класний чин і розподіляються до органів прокуратури всіх регіонів України. Високий рівень їх знань відзначають керівники на практиці.

Академія прагне надати випускникам якісну освіту.

Як бачимо, володіючи фундаментальними теоретичними знаннями і педагогічною майстерністю, вони не втрачають навичок прокурорської роботи. До навчальних заходів постійно залучаються керівні працівники структурних підрозділів Генеральної прокуратури України, прокуратур областей і прирівняних до них прокуратур. Тобто реалізовується принцип «прокурори навчають прокурорів». Це — не суто відомчий підхід, а загальноєвропейська тенденція. У більшості країн Європи особа не може працювати в органах прокуратури, маючи лише базову юридичну освіту.

Прикладів створення спеціалізованих вищих навчальних закладів можна наводити багато. Це і Франція, яка, власне, таку систему започаткувала, і Греція, і Іспанія, і Румунія, і Чехія, та багато інших. Генеральний прокурор України Олександр Медведько не раз наголошував, що у перспективі Національна академія прокуратури України має стати єдиними «вхідними воротами» для первинного призначення в органи прокуратури, а підвищення кваліфікації в ній — обов’язковою умовою висунення на керівні посади.

Усі цивілізовані країни реалізують професійний принцип отримання та вдосконалення освіти впродовж усього життя. Академія також його дотримується, отже, другим напрямом її діяльності є післядипломна освіта. Ліцензія дає право проводити її стосовно 900 прокурорсько-слідчих працівників щорічно, а періодичність проходження у прокуратурі, як правило, — не рідше одного разу на п’ять років, і тривалість зазвичай — три тижні. Хоча останній термін може змінюватися від одного тижня до місяця залежно від категорій посад слухачів. За час існування Академії у ній підвищили кваліфікацію понад 5 тисяч осіб. Окрім працівників прокуратури навчання за спеціальними програмами проходили слідчі Міністерства внутрішніх справ України і дізнавачі Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи. Крім того, професорсько-викладацький склад Академії бере активну участь в проведенні навчально-методичних заходів у прокуратурах обласного рівня.

Започатковано підвищення кваліфікації державних службовців органів прокуратури, на яких раніше його єдина система не поширювалася. Потреба в їхньому навчанні очевидна, і зазначену категорію слухачів уже внесено до відповідного календарного плану. На цьому напрямі роботи ми намагаємося переходити до популярних в Європі тренінгових форм навчання.

Висока ефективність навчального процесу та надання допомоги прокурорській практиці неможливі без наукового підґрунтя. Тому третім напрямом діяльності Академії є наукові дослідження.

У 2005 році було створено Науково-дослідний центр, який торік реорганізовано в Науково-дослідний інститут. Слід зазначити, що раніше окремих наукових установ, таких як у Міністерстві внутрішніх справ або Службі безпеки України, в прокуратурі не було взагалі.

Академія видає журнал «Вісник Національної академії прокуратури України», який має статус фахового юридичного видання.

Наукова робота орієнтована на потреби прокурорської практики. Основними напрямами є дослідження проблем реформування органів прокуратури України, різноманітних аспектів організації її роботи в контексті наближення до європейських стандартів, сприяння впровадженню у процес підготовки та підвищення кваліфікації прокурорських кадрів новітніх досягнень юридичної науки і позитивного досвіду прокурорської діяльності. Скажу про деякі наукові результати. Лише у 2008 році науково-педагогічними працівниками Академії видано 27 монографій і підручників, 167 наукових статей і тез наукових доповідей, проведено правову експертизу 61 законопроекту.

Активно залучається до науки студентське наукове товариство. Торік спільно з Національною академією Служби безпеки України проведено міжвузівську наукову конференцію студентів, курсантів і аспірантів. З метою заохочення більш широкого загалу студентства до наукової роботи планується започаткувати разом з Українською асоціацією прокурорів конкурс на кращу магістерську роботу.

Запорукою успішного функціонування завжди буде матеріально-технічна база. Сьогодні Академія — це багатофункціональний комплекс споруд, загальною площею майже 16 тисяч квадратних метрів. Усі магістранти та слухачі на період навчання забезпечуються гуртожитком.

Для належної організації навчального процесу маємо достатню кількість комп’ютерів, підключених до Інтернету. Це дає змогу впевнено використовувати інформаційно-комунікативні технології, що стало невід’ємною складовою роботи Академії. Завдання з пошуку певних матеріалів за допомогою електронних ресурсів і опрацювання їх перед заняттями є звичним явищем.

Велику увагу приділено міжнародній співпраці. Лише за останній рік в Академії проведено 18 заходів міжнародного характеру, у тім числі 7 міжнародних семінарів і тренінгів та 2 міжнародні «круглі столи». Загалом з квітня 2005 року, коли я очолив Академію, на її базі проведено 56 заходів міжнародного характеру, зокрема 4 міжнародні науково-практичні конференції, 21 міжнародний семінар і тренінг. За останні два роки Академію відвідали 22 іноземні делегації. В їх складі — генеральні прокурори Південної Кореї, Данії, Чехії, Південної Африки, Швейцарії, В’єтнаму, Чилі, Бельгії, заступники Генерального прокурора Росії, Президент і Генеральний секретар Міжнародної асоціації прокурорів та Генеральний секретар Міжнародної асоціації антикорупційних органів.

Ми підтримуємо зв’язки з такими зарубіжними партнерами, як Національна школа магістратури Франції, Судова академія Чехії, Академія Генеральної прокуратури Російської Федерації, Інститут вивчення проблем законності і правопорядку та підвищення кваліфікації кадрів органів прокуратури при Генеральній прокуратурі Казахстану.

2008 року Академію прийнято до Лісабонської мережі, яка об’єднує заклади держав Європи, що здійснюють підготовку та підвищення кваліфікації суддів і прокурорів. Перспективи розвитку цієї мережі є важливими в контексті європейських інтеграційних процесів, вироблення єдиних стандартів підготовки та підвищення кваліфікації кадрів.

Національна академія прокуратури України плідно співпрацює з Радою Європи, ОБСЄ, Програмою розвитку ООН, посольствами США, Франції і Швейцарії.

Вивчення європейського досвіду засвідчило доцільність урегулювання статусу навчальних закладів подібного типу на законодавчому рівні. Це вже зробили Франція, Румунія, Туреччина, Македонія, Албанія, Грузія, Молдова та інші. Думаю, слід іти саме цим шляхом, оскільки специфіка роботи такого вищого навчального закладу, як Академія, істотно відрізняється від загальних засад діяльності вітчизняної вищої освіти.

Упевнений, Академія і надалі динамічно розвиватиметься, що дасть змогу забезпечити нашу державу прокурорськими кадрами, які відповідатимуть найвищим європейським стандартам.

Григорій СЕРЕДА, ректор Національної академії прокуратури України, державний радник юстиції 2 класу, заслужений юрист України.